Позиція парламенту Польщі загрожує зірвати порозуміння між двома націями, – Волиньрада

Депутати Волинської обласної ради засудили резолюцію польського сейму щодо подій 1943 року на Волині.

Звернення адресоване Президенту України, Кабінету Міністрів України та польському консульству. 64 депутати з 65 підтримали текст звернення після нечисленних правок.

Прийняттю звернення передувала довготривала дискусія. Голова Волинської облдержадміністрації Борис Клімчук зауважив, що необхідно йти «важкою дорогою через примирення до порозуміння».

Зокрема, депутат Волинської обласної ради Борис Загрева та народний депутат Анатолій Вітів засуджували дії народних депутатів України, які просили визнати події 1943 року геноцидом польського народу.

«Цими депутатами вчинено злочин», - зазначив Вітів.


Текст звернення подаємо повністю:

«Ми, депутати Волинської обласної ради, засуджуємо прийняту Сенатом та Сеймом Республіки Польща антиукраїнську, шовіністичну резолюцію з приводу подій 1943 року на Волині. Назвавши дії українців, які вели боротьбу на своїй етнічній території за власну незалежність проти різноманітних окупантів «етнічними чистками з ознаками геноциду», поляки поставили під сумнів основоположне право кожного народу на самовизначення та опір проти агресорів. Свідомо ігноруючи та замовчуючи історичну правду, масові етнічні чистки, які здійснювалися польськими збройними формуваннями на території Волині, Холмщини, Надсяння, Підляшшя, польська сторона відійшла від принципів взаємного прощення, рівноправності, добросусідства.

Своєю резолюцією Польський Сейм намагається перекреслити усі напрацювання у напрямку українсько-польського порозуміння, які були досягнуті впродовж останніх 20 років. Ухвалюючи її, окремі польські політики згадали про польські жертви, але «забули» про сотні тисяч українців, знищених вояками Армії Крайової на їхній історичній батьківщині – українських етнічних землях Волині, Холмщини, Підляшшя, Лемківщини, Надсяння. Польща досі не дала адекватної оцінки й операції з примусового переселення українців «Вісла», коли українці були депортовані зі своїх історичних територій. Про все це Волинь пам’ятає і пам’ятатиме завжди.

Вважаємо, що формулювання, вжиті польською стороною в офіційному документі, є спотвореними, однобічними, антиукраїнськими та свідомо викривлюють тогочасну дійсність. Польські парламентарі вдаються до маніпуляцій та посилаються на сфабриковані й доволі сумнівні факти, які не відображають справжньої картини подій на Волині та у Західній Україні у роки Другої світової війни. Базуючись на недостовірних, тенденційних джерелах, польські політики нав’язують нам власну версію подій на Волині, яка покликана дискредитувати право українців на власну державу.

В останні місяці з боку значної частини польської еліти відбувалося цілеспрямоване нагнітання антиукраїнської істерії, лунали заяви, які ображають честь і гідність української нації. Здійснювалася фальсифікація історичної правди та свідоме замовчування злочинних актів польської колоніальної окупаційної політики по відношенню до українців.

Національно-визвольна боротьба українців за створення власної самостійної держави на своїх етнічних землях жодним чином не могла бути геноцидом.

Польські політики маніпулюють кількістю жертв українсько-польської війни, свідомо ігноруючи причини збройного конфлікту, участь польських збройних формувань в акціях етнічних чисток та фізичного знищення українського населення на території споконвічних українських земель. У заяві Сенату немає жодної відповіді на те, чому польські військові формування «воювали» за свою батьківщину на територіях, які ніколи не були польськими. Заява не згадує про українців, полеглих від рук польських військових організацій під час протистояння 1940-х років. Не міститься у ній і засудження депортації українців у рамках операції «Вісла» задля штучної зміни етнічного складу певних територій, що була організована офіційною владою Польщі.

Як свідчать історичні факти, війна 1942 - 1944 років була розв’язана з ініціативи саме польської сторони, яка не хотіла визнавати за українцями права бути господарями у власному домі. І лише всенародний опір польським окупантам дозволив Волині уникнути трагічної долі Холмщини, Підляшшя, Лемківщини та Надсяння, де українці були знищені та вигнані зі своїх етнічних земель. Завдяки активним діям воїнів УПА вдалося захистити від спалення польськими військовими загонами сотень волинських сіл, а волиняни уникли долі українців, які стали жертвами операції «Вісла».

Ми ще раз наголошуємо польській стороні: українці не воювали під Варшавою чи Краковом, а боролися за свою незалежність на власній землі.

Позиція польського парламенту не тільки не має нічого спільного з історичною правдою, вона також йде врозріз із політикою примирення, рівноправності та добросусідства і загрожують зірвати порозуміння між двома націями, досягнуте в останні роки ціною надзвичайних зусиль. Своїми непродуманими діями частина польських політиків розпалює нове протистояння. Справжні дружні та добросусідські відносини між Україною та Польщею можливі тільки на основі історичної правди.

Сьогодні на Волині робиться багато для того, аби належно вшанувати усіх, хто постраждав у тій кровопролитній боротьбі. На Волині відновлюються цвинтарі, встановлюються пам’ятні знаки у місцях загибелі українців та поляків, облаштовуються поховання. Ми разом, волиняни, звертаємося до обох Президентів, України та Польщі, з проханням відкрити пам’ятник українцям у селі Сагринь Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Там, поховано понад 1000 українців. І, незважаючи на те, що з української сторони зроблене усе необхідне, цей комплекс і досі не відкритий.

Не підлягає дискусії те, що ми, українці, повинні віддати шану загиблим. Це моральний і християнський обов’язок. Кожна жертва має бути вшанована пам’яттю, молитвою, належним місцем поховання. Ми закликаємо усіх волинян, громадські організації, представників усіх політичних партій, долучитися до облаштування місць поховань українців та поляків, як у нас на Волині, так і на території Польщі.

Вважаємо, що українська сторона зробила все для взаємного порозуміння та взаємного прощення на основі принципів рівноправності та добросусідства. Але окремі політичні сили Польщі проігнорували наші зусилля.

Важливо зрозуміти, що немає однакового погляду на спільну трагічну історію України і Польщі. І треба мати людську велич та політичну далекоглядність, аби переступити через історичні й особисті кривди, і, замість помсти, вдатися до прощення і примирення.

Вважаємо, що польським політикам вистачить мудрості, виваженості будувати стосунки з Україною на рівноправних, партнерських засадах задля нашого спільного майбутнього, як закликав папа Іоан Павло ІІ: «Нехай, завдяки очищенню історичної пам’яті, усі будуть готові поставити вище те, що об’єднує, а не те, що розділяє, щоб разом будувати майбутнє, засноване на взаємній повазі, на братерській співпраці та істинній солідарності!»
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!