Відпочинок під Луцьком. Гаразджа. ФОТО

Водойми у селі Гаразджа відомі багатьом, адже поруч – дачні масиви. У цьому селі знаходиться система озер, у яку входять 5-6 сполучених водойм. Ще років 10 тому на всіх можна було відпочити.

Проте останніми роками навколо озер стали з’являтися паркани. А деякі з них обгородили разом із чималою прилеглою територією. Так сталося із озером біля славнозвісних кар’єрів із пагорбами і чудовим краєвидом, який тепер недоступний для простих мешканців.

Проте залишилися 2 водойми, біля яких можна відпочити у спеку. Розташовані вони відносно недалеко, тож туди можна добратися як на тролейбусі і пішки, так і на велосипеді чи авто.

Час огляду – середа, 10 липня

ЧИТАТИ ПРО ВІДПОЧИНОК У СЕЛІ ОЗЕРЦЕ

ЧИТАТИ ПРО ВІДПОЧИНОК НА РІЧЦІ ЧОРНОГУЗКА

ЧИТАТИ ПРО ВІДПОЧИНОК У СЕЛІ БОГОЛЮБИ

ЧИТАТИ ПРО ВІДПОЧИНОК У СИРНИКАХ

ЯК ДОБРАТИСЯ?

На східній околиці Луцька, на вулиці Рівненській, неподалік готелю «Лучеськ», знаходиться зупинка, відома в народі під назвою «Берізка». Дах зупинки круглий і посередині має отвір. Крізь той отвір проросла береза, звідси пішла умовна назва зупинки. На транспорті найкраще всього добиратися звідси, бо тут найбільша концентрація транспортних засобів, які ідуть в напрямку Гаразджі.

Відстань від цієї зупинки до озер – 9 кілометрів. Проте тільки половину цього шляху можна подолати швидко. У рівненському напрямку через село Струмівка до повороту на Гаразджу можна доїхати майже будь-яким транспортом, який їде в цьому напрямку. Проте варто знати, що деякі водії не хочуть брати пасажирів, щоб ті не забирали місця інших пасажирів, які їдуть далі. Із міських маршруток до Гаразджі ходить автобус №3. Доїхати можна і тролейбусом №3 і 7.

Від повороту до озер далі треба йти пішки 3,5 кілометра. Комусь це може бути забагато, проте якщо розраховувати час, то такий спосіб добирання може бути навіть швидшим, аніж чекати маршрутку, яка іде в Гаразджу. Ідеться про автобуси 230 та 230а. Вони ходять дуже рідко, завжди завантажені. Інколи зручніше просто пройтися, тим більше, що іти пішки через село – одне задоволення.

Коли повернути від траси направо до села, то одразу потрапляєш у зелений тунель, в якому прохолодно і дуже гарно пахне лісом, пропри близькість траси. Покриття – асфальтове, проте паралельно пролягає лісова стежина. Іти можна і лісом понад сільською дорогою.

Якщо їхати на озера велосипедом, то від «Берізки» це займе 30-40 хвилин їзди. Їхати доволі зручно, бо в селі Струмівка асфальтове узбіччя, відділене смугою від основної частини, досить широке. «Тунель» з дерев на дорозі до Гаразджі створює тінь і прохолоду, тому крутити педалі тут також приємно (перевірено автором цього тексту ;-).

Дорожне покриття в Гаразджі давно не ремонтували. Не на всіх типах велосипедів їхати комфортно. Краще не їхати на «шосейнику»: за тонкі колеса цього велосипеда може боліти душа – інколи здається, що ями їх просто повиривають. Тим більше, біля самих озер кількасот метрів треба буде їхати по ґрунтовій з камінням дорозі.

Автомобілем доїхати до озер – без проблем.


ОЗЕРА

Біля озер знаходяться два магазини, де можна купити води і харчів. Один із них називається «Сонечко». Він знаходиться на місці легендарної кінцевої зупинки не менш легендарного нині вже не чинного автобусного маршруту № 144. Хто має чи мав дачі в цьому масиві, пам’ятає муки проїзду у 144-му.

В дев’яностих роках, коли дачні ділянки були чи не основним видом добування їжі, був величезний наплив дачників. Автобуси № 144 – «Ікарус» або ЛАЗ – відправлялися з Київського майдану і їхали на кінцеву до табору «Сонечко». Автобус був завжди переповнений і сісти на нього десь, окрім Київського майдану, було майже нереально.

Зараз зупинки вже нема, не знає ця дорога і 144-го. На місці кінцевої на пагорбі стоїть магазин. З пагорбу відкривається вигляд на озеро, початок дачного масиву та поля.

Жодне з цих озер не має ніякої інфраструктури для відпочинку – вони просто дикі. На березі першого озера знаходиться діючий дитячий табір «Сонечко». Стороннім тут купатися не дозволять, але протилежний берег водойми вільний і туди можна доїхати.
Вода відносно чиста. На березі подекуди валяється сміття. Але можна знайти і чисті ділянки. Є дохід до води – пробиратися крізь очерет не потрібно.

Біля перехрестя асфальтової та ґрунтової дороги знаходиться інший магазин – «Апетит». До другого озера на перехресті треба з’їхати з асфальту, трохи проїхати, і на наступному перехресті – направо. До озера від магазину – метрів 300.

Тут також немає ніякої інфраструктури. Відпочивають тут «дикунами». На березі пасуться коні. Зі слідів на березі видно, що до води заходять якісь тварини (можливо, корови).

Загалом берег не можна назвати чистим. Є осередки сміття, а найгірше – бите скло. На цьому озері є дамба з металевим «пірсом» над шлюзами. Звідти з висоти можна стрибати у воду. Можна купатися і на іншому березі, але туди не доїхати автомобілем. Бо на протилежному березі – дачі. І до водойми треба буде добиратися крізь дачі.

Через те, що озера знаходяться не дуже далеко від Луцька, у спекотні вихідні тут збирається багато людей. Це треба врахувати тим, хто не любить великі скупчення на озерах.

Плюси: зручний доїзд на авто, мальовнича природа.

Мінуси: відсутність інфраструктури, сміття, велика кількість людей у вихідні



Підготував Олександр КОТИС (ВолиньPost)
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!