Як у ЖК «Юпітер» обирали житло. РЕПОРТАЖ*

Журналістка Людмила Яворська вирішила показати, як вона вибирала житло у ЖК "Юпітер".

Репортаж опублікували на сайті Будівельної компанії "Інвестор".

Репортаж із враженнями від "Юпітера" подаємо без змін:

""Ви бачили Юпітер увечері? Ні, мова не про найбільшу планету Сонячної системи. Хоча це, звісно, теж неабияке явище: якщо влітку лучани глянуть на нічне небо, то найяскравішою зіркою буде саме Юпітер.

Але я про інший Юпітер – житловий комплекс, збудований на межі Луцька і Липин. У вечірню пору цей ЖК – теж як найяскравіша зірка району. Той самий випадок, про який говорять: «Європа!»



Тож впевнившись на всі 100 у своїй візуальній любові до ЖК «Юпітер», вирішую перевірити практичну сторону питання. З’ясувати: яке планування? чим «начинені» квартири? що входить у ціну квадрата? І, зрештою, дуже важливе для мене питання – хто потенційні сусіди?

Телефоную у Будівельну компанію «Інвестор»: «Дівчата, а розкажете мені про «Юпітер»?» (Менеджерів компанії добре знаю, бо ж цей забудовник – як ніхто активний у медійному житті міста і в різноманітних соціальних заходах).

«Звичайно, можеш заїжджати вже», – впізнаю за корпоративним номером телефону голос менеджера Вікторії. І відразу ж їду.

КВАРТИРА ПОЧИНАЄТЬСЯ… З КАВИ

Від самої думки, що їду вибирати житло – хвилююся так, ніби збираюся під вінець. Звісно, мій візит поки дуже ознайомчий, але розумію, що придивлятися до житла і зробити правильний вибір – ще більш відповідальний момент, ніж ставити підпис на угоді.

«Привіт! З чого почнемо? Що ви там розказуєте клієнтам?.. Чи зразу поїдемо глянути квартиру?..» – тараторю з порогу. «Ні», – зупиняє мене Вікторія. Усміхається і додає: «Починаємо ми завжди з кави. Тобі яку?..»

Поки готує і приносить капучіно, розпитує, в яких районах я раніше жила, що в них подобається, а що – ні.

Ділюсь досвідом цілодобово шумного 33-тього. Занадто «пенсійного» без нормальної інфраструктури Привокзального. Майже ідеального, але все одно – трохи метушливого Центру.

«Тоді «Юпітер» справді тобі підійде. Це дуже спокійний ЖК, з чудовою заміською атмосферою. І в той же час вся інфраструктура – під боком. До центру – два з половиною кілометри», – резюмує.

А я розумію: часу не втрачала. Бо те, що я прийняла за «світську бесіду», насправді виявилось частиною робочого процесу. Вікторія перевіряла, чи дійсно «Юпітер» – те, що може мені підійти.

ХТО ДОВГО ХОДИТЬ…

Після прекрасного старту розмови (кава з рук усміхненої людини – рецепт, який безпрограшно лікує паніку!) мене чекало дуже велике розчарування…

В моїй уяві ЖК «Юпітер» – це новобудова. Третій будинок іще тільки чекає документів про здачу в експлуатацію. Тож я думала, що матиму змогу придивитися і прицінитися до десятка-другого квартир. Глянути різне планування, різні поверхи… А виявилось – в «Юпітері» є лише чотири вільні квартири!

«Перші квартири в наших ЖК купують ще коли навіть немає котловану, як тільки затверджені всі дозволи на будівництво і готовий проект. А останні розкуповують, десь коли змурований четвертий поверх», – усміхається Вікторія. Помітно: гордиться, що працює з таким – ліквідним – товаром.

РЕМОНТ VC РОЗСТРОЧКА

Прошу детальніше розповісти про двокімнатні квартири (таких - лише дві, і ще є дві однокімнатні). Вікторія пояснює: одна із них – з готовим ремонтом, бо на перепродажі. Її уже придбали і повністю облаштували, але вирішили продати. Така інформація насторожує.

«В чому «підвох»? Що не так з квартирою?» – дивуюся.
«З квартирою все добре. Сім’я вже мала заселятися, повністю зробили ремонт. Але тепер чекають на поповнення. Вирішили розширюватись і придивляються до нашого «Струмочка», – пояснює Вікторія.

Що ж – це хороші новини. Є квартира з ремонтом, тож фактично готова до заселення.

Двокімнатна. Площа – 78,4 квадрати. Це дуже багато! Якщо не помиляюсь, батьківська двокімнатна квартира в панельному будинку на 33-му мала менше 60 квадратів, і навіть сусідські трикімнатні не дотягували до таких розмірів. Сучасні планування тішать.

Друга квартира – ідентична розмірами, але має дзеркальне планування. Без ремонту, але з наповненням: є стяжка, «тепла» підлога на кухні та в ванній кімнаті, на стінах – штукатурка, по квартирі розведена електрика, встановлений котел та система опалення. Плюс цієї квартири – можливість частину вартості сплатити з відтермінуванням.

Вікторія намагається розповісти іще якісь деталі про висоту стелі, про матеріали, якими утеплений фасад… Усю цю інформацію прошу лишити на майбутнє моєму чоловікові, якщо квартира пройде мій візуальний «кастинг». І пропоную: поїхали?

ОСТАННІЙ ШАНС НА «ЮПІТЕР»

Дорогою Вікторія показує брошури із плануванням. Але не встигли від’їхати, як – телефонний дзвінок і черговий «сюрприз». Для компанії – хороший, для мене – так собі.

Вікторії зателефонувала колега і повідомила, що готову квартиру – ту, що з ремонтом – щойно купили!

«Тисніть на газ! – напівжартома кажу водієві. – Бо якщо тут таким темпом продають квартири, мені і справді доведеться придивлятись до чергового котловану замість готової квартири».

Засікаю час: до «Юпітера» з офісу на Коперника (фактично від школи №4) їдемо 9 хвилин. Це важливо, бо чомусь здавалося, що на окраїну добиратися суттєво довше. Помічаю також зупинку для громадського транспорту в кількох метрах від ЖК. Це теж – великий плюс.

ЕКСКУРСІЯ

Перше, що вражає на території житлового комплексу – ідеальна чистота. Здається, що бруківку тут не просто замітають, а ще й миють.

Запитую у Вікторії, хто доглядає за територією. Пояснює, що вже створене ОСББ, але насправді мешканці так люблять свій комплекс, що без проблем самі підстригають газони та підливають дерева.

«Багато молоді?» – запитую про важливе для мене – про сусідів.

«Так, більшість мешканців – це, мабуть, все ж молоді сім’ї. Хоча є і кілька сімей старшого віку, втекли подалі від гамірного міста».

Заходимо в під’їзд. Тут теж – дуже чисто і сучасний ремонт. Навіть порівнювати не хочеться з тим, в якому стані більшість луцьких під’їздів.

Піднімаємося на другий поверх. Зауважую, що поруч зі сходовими клітками є громадські приміщення. Зручно. Буде куди «сплавити» велосипед чоловіка, який наразі почергово займає то пів балкона, то пів коридору.

Підходимо до квартири і оцінюю, наскільки це гарно, коли на «площадці» всі вхідні двері – стильні, сучасні й однакові!

Переступаю поріг і рука автоматично тягнеться за телефоном. Починаю знімати відео, щоб ввечері на сімейній нараді обговорити побачене. Але зупиняюсь…

«А можна знімати?» – уточнюю у Вікторії. Це ж, мабуть, якісь комерційні таємниці ховаються у плануванні чи, наприклад, моделі котла…

«Звичайно! У нас всі так роблять», – заспокоює. І розказує незвичні історії, як кілька разів продавала квартири, фактично – по відеодзвінках. Люди готові були купувати дистанційно, не оглядаючи, проте Вікторія наполягла на онлайн-екскурсії.

Тож продовжую усе записувати на відео. Спочатку – вітальня. Простора і дуже світла (18 кв.м). Тут – вихід на лоджію, і невеличка ніша на кілька квадратних метрів. Вікторія пояснює, що тут часто облаштовують робочу зону.

Спальня - такою ж площею (18 кв.м), тож вийде відділити і місце для сну, і для письмового столу.

На кухні (15,6 кв.м) Вікторія звертає увагу на котел. Мовляв, встановлюють якісний і потужний, на 24 кіловати. Це дозволить нагрівати оселю не вмикаючи котел на найбільшу потужність. Тут уже вмонтована «тепла» підлога, але є і батареї.

Санвузол – роздільний (4,7 і 2,3 кв.м), і теж – підлога з підігрівом.

Вікторія щедро ділиться інформацією про 5-тикамерні вікна, про площу кожної із кімнат, про закриту територію ЖК і охорону, а я розумію… що вже не слухаю. Бо подумки розставляю меблі і думаю, скільки шафок та поличок може вмістити оця величезна кухонна стіна…

Час закінчувати оглядини, а дуже не хочеться. Не домріяла ж повне вмеблювання!.. Та все ж пропоную завершувати.

Знаю точно, що доведеться приїхати іще раз. Бо як би усе не сподобалось, а все одно: якщо не побачила «Юпітер» ввечері – вважай нічого не бачила!"

Текст: Людмила ЯВОРСЬКА
Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ



Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!