Як у Луцьку в реабілітаційному центрі виходжують хворих дітей

Реабілітаційний центр Волинського обласного спеціалізованого будинку дитини у Луцьку порожній із квітня. Із запровадженням карантину тут дітей не приймають.

Напередодні Всесвітнього дня фізичного терапевта, який відзначають 8 вересня, журналісти ІА "Конкурент" побували у реабілітаційному центрі.

Лікар з лікувальної фізкультури, фізіотерапевт Оксана Міндюк розповідає, що щороку у центрі приймають понад 300 дітей. Спеціалістам, які тут працюють, вдається допомогти чи не кожному. Зі слів лікарки, батьки завжди помічають позитивну динаміку у лікуванні дитини, незалежно від поставленого діагнозу.

Щодня працівники центру прикладають зусилля для відновлення дитячого здоров'я. Тут працюють лікарі – дитячий невролог, фізіотерапевт, педіатр, дитячий психіатр, а також інструктори з масажу і лікувальної фізкультури, фізичні терапевти та медсестра з фізіотерапії. Одночасно пацієнти центру отримують послуги не тільки медичної, але й педагогічної корекції.

«Перед початком лікувального процесу дитина обов'язково скеровується на медико-педагогічну комісію. Там складається індивідуальний план реабілітації. Для цього ми визначаємо її функціональні можливості за спеціальними міжнародними шкалами. Аналізуємо, що маємо на сьогодні і чого та в який термін можемо досягти», – розповідає лікарка.

Фізичну терапію називає природнім методом лікування.

«Цей метод даний нам Богом. Це добре, що є медикаментозний. Але часто після вроджених чи перенесених захворювань недостатньо відновлюються функції. Коли ми застосовуємо засоби фізичної терапії, тоді відбувається повне або часткове відновлення. Тобто фізіотерапія – це обов’язкова складова лікувального процесу. У всьому світі вже давно порахували, що це дуже економічно обгрунтована послуга в медицині. Адже процес одужання прискорюється, зменшується інвалідизація навіть до 70 відсотків», – підкреслює Оксана Міндюк.

У реабілітаційному центрі роблять акцент на раннє втручання при хворобі. Адже відомо, що чим швидше розпочати лікування, тим ліпшого результату вдасться досягнути.

«Головний мозок дитини є нейропластичним. Тобто у дитини є дуже великі ресурси для того, щоб відновити втрачені функції. І чим раніше ми застосуємо це лікування, тим шанс на одужання чи максимальне відновлення збільшується. Раннє втручання, а також правильні комплекси цього втручання дадуть свої результати. Але це має бути не один курс реабілітації», – впевнена лікарка.

Із її слів, з дітками працюють через фізичний влив ззовні. Це масаж, фізкультура, заняття на тренажерах, стимуляція певних точок, вестибулярні тренування, авторські методики нейрореабілітації, психоемоційний та тактильний контакт.

У центрі приймають дітей з народження і до 7 років. Ці пацієнти мають ураження центральної нервової системи, затримку статокінетичного і мовленнєвого розвитку, діти із синдром Дауна та іншими генетичними захворюваннями, аутизмом, синдромом дефіциту уважності та гіперактивності. Останніх, до речі, зі слів Оксани Міндюк, зараз дуже багато.

«Ці діти мають проблеми з навчанням, не мають концентрації уваги, у них підвищена рухливість. Фізична терапія у всіх цих випадках дуже слушна і ефективна. Навіть після першого курсу лікування це дає свій результат», – розповідає лікарка.

Але кожна патологія, яку доводиться лікувати у стінах реабілітаційного центру, складна по-своєму. Наприклад, приводять діток, які хворіють аутизмом. А це проявляється відсутністю соціальної взаємодіїі, вербальної і невербальної комунікації. Так зване занурення у себе. Проте уже після одного-двох курсів реабілітації діти, у яких був відсутній візуальний контакт, починають ловити очима погляд, відповідати на звернення, у них вперше з’являється вказівний жест. І, як наголошує фізіотерапевт, це стає можливим через індивідуальну взаємодію, зокрема й застосуванням методів фізичної терапії.

«Фізіотерапія – стара, як світ. Проте ефективна при будь-якому захворюванні. Ще у давнину помітили, що після хвороби фізична активність сприяє одужанню. Ми ще просто дуже мало знаємо про свій організм і те, як він може відповісти на такі втручання. Але інколи ми спостерігаємо такі незвичайні результати, що вони нас вражають. І найголовніше для нас, що і батьки це помічають», – розповідає лікарка.

Фізіотерапевтом Оксана Міндюк працює 26 років. Закінчила Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова. Працювала у Волинській обласній дитячій лікарні, у центрі реабілітації для інвалідів «Пролісок». І всі ці роки – з дітьми.

«Я з дитинства дуже тісно спілкуюся з природою, мене приваблювали ліси, любила плавання. Виросла у Турійську, а це край багатий лісами та озерами. Тому життя в такому оточенні спонукало мене до розуміння, що природні методи лікування є найбільш фізіологічними, а тому – ефективними», – розповідає Оксана Міндюк.

Реабілітаційний центр – це ряд кабінетів, хоча і невеликих за розмірами. Тут мріють про збільшення площі і, відповідно, про більшу кількість усіляких тренажерів. Проте скільки тут було поставлено на ноги діток, знають лише спеціалісти, які щодня працюють з любов’ю, віддано. І головне – на результат.










Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!