Подружжя волинян, які прожили разом у шлюбі пів століття, розповіли про секрет сімейного щастя

Лучани Мирослава Денисівна і Борис Васильович Максимюки уже пів століття живуть у щасливому шлюбі.

А познайомилися вони випадково. Майбутній тесть Денис Мусійович запросив майбутнього зятя до себе додому – разом працювали ветеринарами у міській ветклініці. Тож заїхали по ліки. А у дворі сидів гурт молоді. Борис одразу запримітив чорнобриву дівчину. Вона назвалася Мирославою. Виявилася донькою господаря, - пише Вісник.

Уже через місяць після знайомства Борис освідчився і запропонував дівчині вийти за нього заміж. Час тоді був важкуватий, грошей багато не було. Обоє студенти-заочники. Борис – Львівського зооветеринарного інституту, Міра – Київського бухгалтерського м’ясо-молочного технікуму.

"З фінансами було настільки сутужно, що обручки нам купив молодший брат Бориса Леонід", – з усмішкою згадує перші кроки подружнього життя Мирослава.

"Зате який медовий місяць був! Це зараз всі то на море їдуть, то у Париж. А ми з Мірою наступного дня після весілля роз’їхалися вчитися – сесію треба було здавати", – жартує Борис Васильович.

Проживши разом сорок років, виростивши двох дітей-двійнят Віктора і Лесю, Мирослава і Борис вирішили знову взяти шлюб. Цього разу церковний. Вінчання відбулося у 2010 році.

"У молодості ми не могли просити благословення Господа. Такий був час. Я – комуніст. Міра працювала на солідній посаді у м’ясному об’єднанні", – згадує Борис Васильович.

Давши клятву перед людьми і Богом, подружжя Максимюків не порушило її. Вони крокують по життю, міцно тримаючись за руки. Щирість почуттів допомагає долати життєві труднощі.

Мирослава – турботлива мама, берегиня сімейного затишку. Вона любить своїх невістку Любу та зятя Сергія, як рідних дітей.

Та найбільшою радістю для подружжя є народження чотирьох онуків. Уже багаті й двома правнуками.

Секрет сімейного щастя, кажуть, дуже простий. Свої стосунки вони будували на міцному фундаменті взаємної підтримки та розуміння. Кожен свій день Мирослава Денисівна та Борис Васильович розпочинають і закінчують молитвою та дякують Господу, що прожили його разом. У великі свята та щонеділі спішать до церкви (цьому зараз перешкоджає коронавірус).


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!