Фотовиставка Ніни Ліщук

Ніна Ліщук – лучанка, яка зараз живе і працює в Києві. Зокрема, організовує діяльність київського фотоклубу «9х12». Член Національної спілки фотохудожників України.

Нещодавно у Ніни Ліщук відбулася цікава фотовиставка «Половинки». На роботах зображені половинки облич пар чоловіків і жінок: таким чином майстер демонструвала, що закохані люди – схожі один на одного.

Далі – слово авторці.

«Живу уже 4 роки у Києві, до якого вже дуже звикла. До цього довго жила у Луцьку, його люблю, гарне місто із своїм духом. Стараюсь частіше приїжджати, але не завжди виходить.



Часто питають, звідки у мене любов до фотографії і коли почала цим займатися. Точної відповіді не маю. Займаюсь фотографією давно, важко сказати… Нехай буде – із 10 класу. Тоді поїхала на фото-кінофестиваль «Кришталеві джерела» у Суми із новим 3-МПіксельним (!) фотоапаратом. Це був 2004 рік.

Найбільшим поштовхом до розвитку було спілкування і творчими людьми, майстрами своєї справи, які не бояться ділитись своїми знаннями. Було багато конкурсів і виставок в Україні, Франції, Люксембурзі, Індії, Польщі, Словаччині, Чехії тощо.



У 2010 році закінчила «Повний курс професійної фотографії» Нью-Йоркського інституту фотографії, (New York Institute of Photography, Complete Course in Professional Photography), вільно володію Photoshop, Lightroom, Camera Raw, але вважаю, що якість у фотографії повинна бути із самого початку, а не після ретуші.

Улюблені жанри: журналістика, репортажі, все що пов’язано із людьми та цікавими ідеями.











Не раз доводиться чути: "Ну звичайно, професійний фотоапарат все вирішує...» Або: «А у вас дзеркалка, а яка, скільки там пікселів, а об'єктив?».

Я теж із таким зустрічалась. Але сотні фотографій із мобілок підтверджують зворотне: не в фотоапараті щастя, а в руках, що його тримають.

Ось вам іще одне підтвердження: перейшовши за цим посиланянм, можна подивитися фотографії, що надихають (не мої). Насолоджуйтесь.

Творити шедеври під силу кожному! Навчитись фотографувати можна, але це тут потрібне таке ж терпіння, як у вивченні економіки, мов, техніки... Є правила і технічні прийоми. Не вірю тим, хто каже, що заперечення законів - найкращий спосіб створення гарних фото. Перш за все треба їх знати, перед тим як ігнорувати. Навіть у неправильних на перший погляд фотографіях є багато правил.










Дуже люблю подорожувати. «Колекціоную» нові назви країн і міст у записнику

Займаюсь організацією діяльності київського фотоклубу «9х12». Ми співпрацюємо із фотоклубами із Польщі, Словаччини, Чехії, Білорусі та інших країн. Регулярно організовуємо творчі заходи із спілкуванням, фотопоказами, подорожами.





Моя улюблена пора року – весна. Вона приносить енергію, творчість натхнення і радість



Останнім серед фотографів усе більше жінок. Це соціальне явище. Вже нікого не дивують жінки-фоторепортери, документалісти, фешн-фотографині. А чому це так? Можливо техніка стала легша і доступніша? Чи жінки відчули творчий порив? Не знаю точно, кожному своє. Але доведено, що жінка краще помічає момент і вкладає більше емоцій, а чоловік його створює.

Нікого не дивують діти у об’єктиві жінки. Ось і у мене є серія таких робіт.

Люблю працювати із відкритими, веселими і щирими людьми.




У справжньої жінки повинен бути шарм та загадковість, хоча зараз це вже не настільки актуально. Перше, що кидається в очі це зовнішність. От мені цікаво: що ж основне для жінки?




Осінь – це улюблений трав'яний чай, кленове листя, різнокольорові, як частина дитячого малюнка, теплі, ніжні булочки з родзинками та обійми…



Дуже давно стала працювати над темою архітектурно-міських трансформацій.



«Соnnection»

Останні роки у мене - дуже плідні і насичені. У 2012 мене прийняли до Національної спілки фотохудожників України. Цьому передувала майже річна процедура розгляду аплікації і портфоліо.

У 2013 році отримала творчу стипендію Київського міського голови. Цього ж року стала працювати над фото проектом «Соnnection».

Не могла навіть уявити, що за один місяць можна познайомитись, організувати і відзняти 20 чудових, закоханих пар.

Нещодавно пройшла фотовиставка «Половинки» у київській галереї «Мінус 4». Якщо уважно придивитися, майже у кожній парі можна виявити щось невловимо спільне: однакова форма обличчя або нахил голови, особлива форма носа або вух, розріз очей...

Це правило спрацьовує навіть у людей із нестандартною зовнішністю. Психологи і фізіологи не з'ясували причину цього явища, є лише версії. Одні вважають, що ми часто плутаємо причину і наслідок: ніхто не стає схожим із роками – просто ми спочатку обираємо подібного партнера, нам приємно бачити в іншому власні риси. Інші вважають, що зовнішня схожість – це результат внутрішнього злиття думок і почуттів, і як наслідок – схожі звички і манери. Але чому стають подібними риси обличчя?..

Аліна і Андрій. Зустрічаємось уже 3,5 роки. 15 червня 2013 року – найщасливіший день, початок сімейного життя.
«Спільного дуже багато. Обоє з відчуттям гумору і оптимісти, любимо робити один одному сюрпризи і різні романтичні подарунки, читати книги, шукати пригоди, пити латте зі смачними тортиками, ходити на виставки та концерти, складати разом пазли і ще можна довго багато всього перелічувати. Ми змінили один одного – разом подорослішали. Навчилися прощати, прислухатися і приймати кожного таким, яким він є – із усіма недоліками та рисами характеру. Основне в сім’ї – довіра та вірність, вміння прощати, підтримувати один одного. Необхідно жити для своєї половинки і піклуватися саме про її щастя, тоді сімейне життя буде



Тамара Федорівна і Павло Данилович разом у щасливому шлюбі 55 років.

«Нас об’єднали спільні інтереси та життєві цінності, а утримали разом терпіння і повага один до одного. Життя – це наше спільне захоплення.»



Жанна і Сергій. Разом 8 років.
«Ми як 2 стихії: вогонь і вода. За час знайомства багато у чому змінились. Основне наше прагнення – самовдосконалення та праця над собою. Для спільного щастя необхідна відвертість у вияві почуттів і думок, матеріальна забезпеченість і незалежність сім’ї»



Веселі та закохані – Наталія і Юрій. Одружені.
«Спільних рис – багато, а саме: активна життєва позиція та любов до життя. Секрет нашого сімейного щастя у повазі, спільних захопленнях, ідеях і підтримці.»



Насамкінець - ще кілька моїх фото









Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!