Чи влаштовує вас діяльність вашої профспілки? ПИТАННЯ ДНЯ

Роботу освітянських профспілок міста Луцька розкритикували. На недавньому засіданні депутатської комісії Луцькради з питань фінансування галузі освіти її члени заявили, що профспілки шкіл і садочків міста – неефективні, пасивні й інтересів своїх членів зовсім не відстоюють. І хоч голова міської профспілкової організації працівників освіти Галина Василенко і заявила, що мітинги влаштовувати - не діло, адже навіть депутати не знають, де взяти гроші на освіту, все ж оцінка профспілкової роботи в обранців громади не помінялася.

«Чи влаштовує вас діяльність вашої профспілки?», – запитав у зв’язку з цим ВолиньPost лучан.

Олександр Пирожик, журналіст газети «Волинь-нова», 42 роки:

«Я є членом і профспілки газети «Волинь», і Волинської незалежної медіапрофспілки. Робота Раїси Козачук, яка очолює профспілку газети, мене повністю влаштовує. Бо організація ніколи не забуває і завжди дбає про своїх членів. До будь-якого свята завжди є якісь подарунки, кожна пам’ятна дата не проходить поза увагою. Більше того, профспілка дбає і про дітей працівників газети.

Крім того, організація забезпечує путівками для відпочинку і лікування своїх учасників. Що стосується Волинської незалежної медіапрофспілки – то я радий з того, що є і був на початках зародження цієї організації. Адже вона більше здійснює не соціальну, а юридичну допомогу, надає підтримку журналістам в захисті їх прав на працю і демократичні цінності.

Одним словом, усі ті відрахування, які йдуть у профспілку, є повністю виправданими».

Петро Савчук, доцент кафедри Луцького національного технічного університету, 41 рік:

«На сьогодні я є член профспілки ЛНТУ, але хочу вийти з неї. Оскільки я не бачу великої користі від цієї організації. Не в плані якихось страйків, кардинальних методів, а підтримки. Профспілки повинні працювати так, як у розвинених капіталістичних країнах.

Вони фактично там є найпотужнішим рушієм захисту прав робітників, у якій би вони сфері не працювали. Це такий собі індикатор, по якому влада бачить: чи усе гаразд. Усі страйки, які відбуваються у Європі, не мають політичного підґрунтя, а саме є ініціативою профспілок.

Я не бачу, аби профспілки були активними чи корисними. Тільки одні відрахування. Отримую кілька подарунків за рік, а відрахування є значно більшими, ніж те, що я отримаю із зарплати.

Узагалі вони повинні бути, адже інакшого, кращого способу захисту прав працівників немає. Втім у пострадянських країнах вони ще не можуть свої функції виконувати: ще не стільки часу пройшло і не те покоління. Не може за такий невеликий період молодої України стати все так, як ми того б хотіли».

Сергій Сівак, лікар-ординатор Волинської обласної клінічної лікарні, 47 років:

«Абсолютно не вважаю роботу профспілки ефективною. Мене, якщо огульно казати, не влаштовує все. Профспілка не виконує соціальні функції захисту працівників. Ця функція зараз втрачена. У всякому випадку в нашому чинному законодавстві, яке було написане ще при Радянському Союзі, вони були викладені. І була хоч якась тенденція до того, що працівники мали отримати соціальних захист. Це мається на увазі у вигляді відпустки гарантованої, 8-годинного робочого дня, путівок на оздоровлення і таке інше.

Зараз у зв’язку з тим, що в нашій країні незрозумілий феодальний капіталізм, ці функції відсутні. Хоча якщо я працюю в медичній галузі і нібито лікарняна установа є державної форми власності, однак ці функції не поновлюються. Оскільки профспілка є цілком залежною від адміністрації.
А при тому стані, що зараз йдуть масові скорочення лікарень, і кожен працівник за свою роботу переживає, то ніхто конфліктувати з адміністрацією не буде. І навіть якщо знайдеться зубатий голова профспілки, то я думаю, що в нього нічого б не вийшло.

Розвинута мережа профспілкових організацій говорить про розвинуте громадське суспільство. Не дивлячись на те, що ми критикували західний капіталізм – у всякому випадку там профспілковий рух розвинений. І якщо профспілка авіаперевізників у Франції каже, що будемо завтра виводити людей на страйк, то виходять всі як один. Якщо польські медики кілька років тому казали, що вийдуть на вулиці, то виходять всі як один. У цьому випадку наш український менталітет присутній «Моя хата скраю. А я посиджу в кущах і подивлюся, що з того вийде». Люди не активні і навіть за свої права переживати не хочуть».
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!