Яким було Рожище у міжвоєнний період. РЕТРОФОТО
У минулому столітті Рожище було багатонаціональним.
Зокрема тут була німецька колонія, а також єврейська громада, проживали росіяни та поляки, - пише Район.Рожище.
До нашого часу дійшли спогади німців та євреїв про те, яким було Рожище у період міжвоєння. Одна головна вулиця міста мала назву «3 Травня». За своєю довжиною вона сягала декількох кілометрів і направляла людей до особливого центру міста – ринкової площі.
Від площі вело ще декілька вулиць: дорога на південь могла завести вас до Луцька, напрям на північ – до кварталу житлових будинків, східна дорога направляла вас до дерев'яного мосту, і дорога на захід вела мешканців до фермерських сіл і хуторів.
А центр міста завжди переповнював гамір і шум. Там проживали власники магазинів та майстерень. Край міста був немов антиподом центру – тихим і вільним.
Південна частина, яка розташовувалася поблизу залізниці була призначена для обробітку городів та вирощування фруктів. Місто не було оснащене каналізацією, вулиці у темну пору не мали освітлення. Проте генератор, власник якого був єврейський комерсант Айхельбойма, постачав електрику лише до заможних магазинів і будинків.
Деякі дороги та вулиці були вимощені бруківкою: Головна, Залізнична, Ринкова.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Зокрема тут була німецька колонія, а також єврейська громада, проживали росіяни та поляки, - пише Район.Рожище.
До нашого часу дійшли спогади німців та євреїв про те, яким було Рожище у період міжвоєння. Одна головна вулиця міста мала назву «3 Травня». За своєю довжиною вона сягала декількох кілометрів і направляла людей до особливого центру міста – ринкової площі.
Від площі вело ще декілька вулиць: дорога на південь могла завести вас до Луцька, напрям на північ – до кварталу житлових будинків, східна дорога направляла вас до дерев'яного мосту, і дорога на захід вела мешканців до фермерських сіл і хуторів.
А центр міста завжди переповнював гамір і шум. Там проживали власники магазинів та майстерень. Край міста був немов антиподом центру – тихим і вільним.
Південна частина, яка розташовувалася поблизу залізниці була призначена для обробітку городів та вирощування фруктів. Місто не було оснащене каналізацією, вулиці у темну пору не мали освітлення. Проте генератор, власник якого був єврейський комерсант Айхельбойма, постачав електрику лише до заможних магазинів і будинків.
Деякі дороги та вулиці були вимощені бруківкою: Головна, Залізнична, Ринкова.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 1
Зараз виглядає приблизно так же
Останні новини
ВО «Батьківщина» висуватиме кандидатів на місцевих виборах у всіх радах Волині*
11 серпень, 2020, 16:40
Молода українка в Польщі під час сварки зарізала чоловіка
11 серпень, 2020, 16:38
Яким було Рожище у міжвоєнний період. РЕТРОФОТО
11 серпень, 2020, 16:25
У Луцьку забудовник заплатить понад 2 мільйони гривень штрафу
11 серпень, 2020, 16:05
Смертельна аварія на Рівненщині: молодик в'їхав у паркан і перекинувся
11 серпень, 2020, 15:58