Мерія ледь не спалахнула, а в тролейбуса з’їхали «роги»: як над Луцьком вперше піднімали синьо-жовтий стяг

Щороку у Луцьку святкування Дня Державного прапора України розпочинається із урочистої церемонії підняття синьо-жовтого стягу перед будівлею мерії. Ліцеїсти одягають парадну форму, чиновники – вишиванки, оркестр урочисто виконує гімн, а зі сходів «депутатської» будівлі лунають палкі промови.

Утім, мало хто знає, що вперше національний прапор над міською радою замайорів задовго до офіційного проголошення незалежності – 15 липня 1990 року. Про події того дня Інформаційному агентству ВолиньPost розповіли учасники дійства Геннадій Кожевніков та Богдан Денисюк.

«Люди витягнули мера та секретаря компартії, дали їм в руки синьо-жовті прапори і наказали голосувати»

«Після чергових виборів, що відбулися у березні 1990 року, у раду пройшли біля 120 депутатів (сьогодні – 42 депутати, – авт.). Це було перше, як ми називаємо, демократичне скликання, куди увійшли видатні люди міста, що по суті готували День Незалежності України: Геннадій Кожевніков, Михайло Тиський, Богдан Самохваленко, Віталій Федосюк, Олександр Більчук, Олександр Юрченко та багато інших. Без них не було б нічого. Вони руйнували систему, що існувала до 90-го року», - каже Богдан Денисюк, який на той час був депутатом міської ради.

На першій квітневій сесії обранці громади ухвалили низку проукраїнських рішень, серед яких – вивісити прапор над замком Любарта.

«У нас не було більшості в раді. Комуністична більшість не хотіла бачити прапор України. Вони були койотами, як ми їх називали, дуже боялися, що скажуть їм з Києва. Тож почати вирішили з замку. Разом з працівниками заповідника вилазили на вежу, скручували будівельні труби, піднімали прапор. Тогочасна влада була відсторонена від таких процесів», - пригадує Геннадій Кожевніков.

Питання про підняття синьо-жовтого стягу над мерією, що розглядали на сесії у липні в Будинку культури, далося з великими потугами. Як розповідає Богдан Денисюк, передусім через те, що понад пів сотні депутатів були комуністами. Однак, існувала й інша частина, яка прагнула будувати незалежну державу. На той час поборники незалежості створили групу «Ініціатива», що стала фактично першою фракцією у мерії Луцька. Головував у раді Антон Кривицький.

«Він був комуністом, але це була насправді державна людина. Треба віддати належне, що він відчував те прагнення змін, відчував людей. У Луцьку було багато випадків напруження, протистояння. Комуністи існували, але існували й зовсім інші демократичні сили, відбувся штурм цієї будівлі (показує на теперішній головний корпус СНУ імені Лесі Українки, котрий колись був приміщенням обкому партії, – авт.)… Але Антон Федорович та тодішній начальник міліції Сергій Шелепін усе врегулювали. Мені здається, що й ті, хто очолював «Народний Рух» віддавали належне Антону Кривицькому. До речі, саме він запропонував пізніше віддати споруду на Волі університету», - Богдан Денисюк і називає тодішню каденцію «романтиками», котрі всі робили «з нуля», і відстоювали свою позицію, ґрунтуючись лише на власних поглядах і переконаннях без чиїхось втручань згори.

Коли ж національний прапор замайорів над Львовом, Івано-Франківськом, Тернополем, демократи запропонували внести аналогічне питання у порядок денний сесії Луцькради у липні. Найбільше на цьому, як стверджує Богдан Денисюк, наполягав Геннадій Кожевніков.

«Для нього не було альтернативи. «Ми вносимо в порядок денний питання щодо вивішення прапора над міською радою», - так казав. Антон Федорович хотів відкласти питання, обговорити, бо ж у мерії було багато комуністів. Вговорили голову. А біля приміщення Будинку культури зібралися сотні людей. Перше голосування – не проходить. Пауза. Обговорення. В кінці-кінців знову ставлять питання на голосування. Тут Кожевніков встає: «Я вважаю, що нам треба проголосувати ще й за те, аби відновити на території міської ради ще й гімн та герб». Усе-таки ми проголосували», - відзначає очевидець подій.

Своєю чергою, уточнює Геннадій Кожевніков, рішення ради ухвалила й завдяки натиску присутніх під стінами Будинку культури людей:

«Після першого голосування натовп увірвався у залу, витягнув за крават мера і першого секретаря міського комітету партії Ліповського. Люди дали їм в руки синьо-жовті прапори і сказали високо тримати. Вони тримали ті прапори, бо не знали, що люди з ними можуть зробити. Потримали ті прапори а натовп кричить: «Тепер голосуйте». Після перерви вони бідні, перелякані, червоні. Дали команду своїм колегам-комуністам і так питання підтримали».

Чоловік також згадує сміючись, що спершу активісти примушували мера Кривицького до дій, а потім виносили на руках із вдячністю.

«Водій тролейбуса так задивився, що з’їхав з дороги на парковку»

Сесія завершилася. Однак, перепони – ні. Потрібно було знайти височезний флагшток для синьо-жовтого стягу. Вирішили зварювати просто на місці.

«Ми зловили директора 5-го ЖЕКу, виділив він нам зварювальника. Поки знайшли ті труби, коліщатка, транспорт… Полізли на горище. Попри все бажання зробити справу, треба було пам’ятати про протипожежну безпеку (сміється). Це ж стара будівля… Був момент, коли впала іскра на утеплення і нам стало страшно. З тієї іскри ледь не спалахнуло полум’я. Але загасили, все добре, як бачите, усе стоїть», - говорить Богдан Денисюк.

Для початку треба було перевірити, чи надійно триматиметься прапор на флагштоку, відтворює у пам'яті події липня Богдан Денисюк:

«Піднімаємо наверх. Внизу їде тролейбус. А на той час було настільки дивно, що жовто-блакитний прапор, котрий всюди заборонений, піднімається над міською радою. Водій тролейбуса задивився на це дійство, з’їхав на парковку, «роги» злетіли, люди повиходили і дивилися на це експериментальне підняття стягу. Був ще момент, що прапор піднімають, а Кожевніков каже: «Він повинен бути вищим за державний червоно-синій». Так і вийшло».

Опісля на перше підняття прапора зранку 15 липня над Луцької міською радою зібралося безліч небайдужих до долі України людей. Цього ж року виплеканий державний символ із часів офіційного проголошення Незалежності побачить Луцьк у 29-те…

Спілкувалася Надія МІЩУК




Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!