Волинянин, який не чує від народження, пише дивовижні портрети та вирощує екзотичні фрукти

У Карасині Маневицького району живе Анатолій Халик, який не чує жодного звуку цього світу, але пізнає його серцем щодня.

Про це пише "Вісник".

Метровий гарбуз

Толя Халик став зіркою понад десять років тому, коли виготовив з паперу копію Ейфелевої вежі в людський зріст. Талановитого хлопця Бог обділив здатністю чути, але наділив багатьма талантами. Він тоді саме закінчив спецшколу у Володимирі-Волинському. Як живеться йому тепер і чи зумів він себе знайти у цьому світі?

Підходжу до акуратного будиночка, де мешкає Анатолій з мамою, й одразу зупиняюся як вкопана біля височезної гори дров, складених геометричним узором. Як можна зробити це так, щоб вони не завалилися, та ще й умудритися вилізти на вершину цієї гори?! У цьому – весь Толик. Він любить й уміє дивувати. Виростити гарбуз діаметром один метр або соняшник висотою три метри. Чи 300 сортів помідорів на своїй грядці висадити. Зробити букет троянд з висушених кленових листочків. У його руках оживає все: сніг, старе дерево, листя, гарбузи, папір. Бо він – художник і справжнє дитя природи. Вона його надихає і годує. Перші білі гриби в травні – у його кошику. І грудневі теж. Були роки, що на грибах хлопець заробляв до 15 тисяч гривень. Сісти на скутер чи мотоцикл і гайнути за 41 кілометр на озеро – це запросто. Привезти з лісу кілька корзин лисичок чи журавлини – без проблем.

Розмовляли з допомогою фотографії

Для мами Толик – надія та опора, бо він у неї один. Дрова знайти, заготовити, нарубати – то його робота. А ще господарка: дві корови, сіно, городи, садок. І тут він любить експериментувати. На підвіконні показує маленькі росточки хурми, ківі, граната, що колись стануть деревами. У саду три персики росте, виноградник. Ще одне захоплення хлопця – фотографія. Саме за її посередництвом ми й розмовляли з Анатолієм вдома (мама Ольга Захарівна саме пішла до лікаря).

Щоб зробити неймовірні кадри, він придбав навіть квадрокоптера. І його фотоальбоми поповнюються світлинами, гідними фотовиставок. А ще він пише дивовижні портрети своїх односельців і друзів. Хто зна, якби склалася творча доля хлопця, якби у нього була можливість отримати художню освіту.

Та попри все, він живе повноцінно: багато подорожує, спілкується з друзями, перебуває в гармонії з природою, любить Бога та життя. І щедро ділиться своїми відкриттями з усіма, хто за повсякденною рутиною розучився бачити, чути, дивуватися і мріяти…
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!