Після загибелі брата на Сході двоє молодих волинян пішли служити у Нацгвардію. ФОТО

Після загибелі брата на Сході двоє молодих волинян пішли служити у Нацгвардію. ФОТО
Валентина і Андрій Соколюки – брат з сестрою. Разом вони проходять військову службу за контрактом у військовій частині 1141 Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.

Про це повідомляє військова частина міста Луцьк.

Підписали свій перший контракт і стали військовослужбовцями не випадково. На таке рішення надихнула життєва історія і звитяга їхнього брата, Героя України Андрія Волоса.

З початком російської збройної агресії проти України волинянин Андрій Волос 9 разів намагався добровольцем потрапити на фронт, але щоразу йому відмовляли через брак досвіду.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Андрій хотів повернутися з війни і вивісити височезний прапор, щоб «с*ки бачили, що тут патріот живе». БАТЬКО ГЕРОЯ

В 2015 році, дев’ятнадцятирічний юнак таки підписав контракт і пішов захищати територіальну цілісність України на схід. Але 28 червня 2018 року загинув у бою на Донеччині неподалік Горлівки, намагаючись прикрити собою командира роти. Його патріотизм, наполегливість і сподвижність слугували взірцем для оточуючих.

Валентині Соколюк - 22 роки. Стільки ж було Андрієві Волосу, коли той загинув. Продовжити справу брата вирішила і Валентина.

«Втрачати рідних тобі людей, особливо у такому молодому віці, вкрай важко. Ми постійно підтримували з Андрієм зв’язок, навіть коли він пішов на схід. Брат гордився тим, що став військовим і захищає територіальну цілісність України. Його розповіді про військову службу надихали мене. Про те, що пішла служити, ні краплі не шкодую», - розповідає дівчина.

Андрієві Соколюку – 18. Щойно став повнолітнім, підписав контракт із Національною гвардією України. Разом з Валентиною служить у патрульному підрозділі військової частини.

«Спочатку думав випробувати свої сили у поліції. Але коли не стало Андрія і Валя пішла служити, я остаточно вирішив – буду військовим. Колись Андрій говорив, що ми – творці власної долі. І сидячи на дивані, спостерігаючи збоку за тим, що робиться в країні, успішного майбутнього не побудуєш. От і я вважаю, ми повинні власним прикладом, ділом і працею розбудовувати нашу державу, а не тікати десь за тисячі кілометрів і розповідати, які ми герої», - переконаний гвардієць.

Андрій та Валентина – гідний приклад служіння українському народові. Пліч-о-пліч вони йдуть життєвими стежками, виконують службово-бойові завдання і запевняють: країна сильна тоді, коли згуртований народ.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 3
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Валентині Соколюк - 22 роки. Стільки ж було Андрієві Волосу, коли той загинув. Продовжити справу брата вирішила і Валентина.

Уважнiше.
Відповісти
Після присвоєння Волосу звання Герой України деякі сайти переписали обставини його смерті. Насправді ж це було не так, бо є скріншоти, копії з офіційних джерел про того бою, про обставини смерті Волоса як він загинув. Але, потім все переписали. Це ж несправедливо стосовно тих, хто дійсно здійснив подвиг і загинув. Це його мама "вибила" звання Герой України для сина (напевно, в Мінобороні пожаліли її, що вона буцімто онкохвора). Але, це теж нечесно стосовно справжних загиблих Героїв.
Відповісти
Резервну групу, яка за хвилину вже вела бій на околиці Південного, очолив командир взводу Валерій Казімірович Шишак. В ході бою, який тривав майже пів години, він побачив, що важко поранений боєць резервної групи - 22-річний волинянин Андрій Волос. Валерій Шишак, разом із Олегом Лотоцьким кинулися рятувати свого підлеглого, однак Шишак також отримав кулю.
Відповісти