«Це милість Божа»: у домі волинян напередодні храмового свята оновилася ікона

Надія Яківна та Василь Миколайович Кагани із Теклине не перестають дивуватися тому, що сталося у їхньому домі три роки тому.

Бог явив свою милість — у них оновився образ Пресвятої Богородиці «Презри на смирення», тобто «поглянь Богородице на смиренних перед тобою і допоможи їм», пише Полісся.

А трапилося це у звичайнісінький весняний день перед престольним празником — вшануванням пам’яті Амфілохія Почаївського, що його відзначають теклинці 12-го травня. Пані Надія, попрацювавши на городі, зайшла до господи напитися води. Та яскраве випромінювання світла у кутку, де висіли образи, привернуло увагу жінки.

Невеличка іконка, що її придбала господиня на честь відкриття Свято-Стрітенського монастиря у Михнівці ще 1996-го року, почала сяяти, змінюючи старе своє забарвлення. Відтак раніше потемнілі лики Богородиці та Спасителя враз посвітлішали.

— У своєму оригінальному варіанті іконка була зі звичайного паперу та без рамки. З роками вона помітно вицвіла, бо зберігалася у нас рівно 20 літ, — каже господиня.

За її словами, до оновлення убрання Діви Марії та її сина було зображене білим кольором на жовтому тлі. Нині ж, після дивного перетворення, образ заграв новими барвами: ризи в Богородиці та маленького Ісуса стали виблискувати сріблом, а від ніжок Спасителя, наче сяйво, відходять дивовижні перламутрові промені.

— Оновлення святих образів — це не інакше, як милість Божа, — переконане подружжя Каганів.

А час, коли це сталося, господиня каже, що не забуде зроду. Жінка під враженням дива, побігла тоді розповісти про нього настоятелю місцевого храму отцю Михайлові. А той у свою чергу сповістив новину про Боже чудо добренському благочинному отцеві Володимиру.

— Важко було повірити у такі речі обом отцям. Священники, аби упевнитись у, так би мовити, відродженні святого образа, привезли оригінал ідентичної ікони для порівняння. І на диво для себе зрозуміли, що дійсно трапилось чудо і старенька ікона отримала друге життя, — розповідає пані Надія.

Потім священник пропонував віддати образ до храму, однак подружжя вирішило залишити святиню вдома. Мовляв, «Господь таким жестом послав свою благодать в оселю, наділивши сім’ю Божою печаттю». Тому, на прохання отця Михайла, Надія Яківна наступного дня після створення чуда Господнього приносила оновлену ікону до церкви якраз на храмове свято — день пам’яті Амфілохія Почаївського.

Такі дива, безумовно, вселяють віру в заступництво Пресвятої Богородиці. Тож через кілька днів оселю Каганів почали відвідувати паломники з сусідніх сіл та райцентру, аби приклонитися до святині.

Леся Мінібаєва,
с. Теклине
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!