Тюрма і молитва: навіщо ув’язненим «свій» священик

Закон гарантує кожному громадянину право на свободу совісті та віросповідання. Відтак гарантоване воно і тим, хто сидить у тюрмі. Проте на практиці все не так однозначно.

Не секрет, що у важких умовах ув’язнення допомога, моральна підтримка духовного наставника може стати вкрай важливою для людини. Зрештою таким є і одне з основних завдань в’язниць: не так ізолювати злочинця від суспільства, як дати йому шанс на виправлення, усвідомити негатив свого вчинку.

Є навіть два духовні терміни, які дуже добре передають суть «місії тюрми»: це ПОКАЯТИСЯ і СПОКУТУВАТИ. Тож зайве пояснювати, що духівництво здатне як ніхто інший допомогти у перевихованні засуджених.

Юрист, депутат Луцької міської ради Андрій Осіпов стверджує, що у цій сфері – не все гаразд. На його думку «реалізація передбачених законом прав людини на свободу совісті та віросповідання в сучасній Україні – обмежена».

Особливо це стосується представників нечисленних в Україні конфесій, зокрема мусульман, протестантів, іудеїв, буддистів тощо. За словами Осіпова, адміністрація тюремних закладів максимум що робить – це пропонують допомогу православних священиків. Замість того, аби спеціально шукати для ув’язнених служителів необхідної конфесії.

Свободу совісті – ув’язненим!

Андрій Осіпов підготував проект звернення Луцької міської ради до Верховної Ради та Уповноваженого ВР з прав людини. У цьому зверненні – прохання до вищого законодавчого органу забезпечити право ув’язненої людини на свободу совісті та віросповідання.

Зокрема, автор проекту звернення пропонує законотворцям внести зміни у закони, які б передбачали таке:

1) обов’язкове розміщення у місцях тримання ув’язнених і засуджених наочної інформації про свободу совісті та способи її реалізації;

2) збирання установами попереднього ув’язнення та пенітенціарною службою інформації про місцезнаходження релігійних громад, їх керівників та священнослужителів різних релігійних конфесій, а також налагодження із ними зв’язку для їх виклику (запрошення) для здійснення індивідуальних та колективних богослужінь;

3) запровадження відкритого і прозорого порядку запрошення священнослужителів до закладів попереднього затримання, ув’язнення чи пенітенціарних установ;

4) забезпечення реальної можливості для невідкладного прибуття священнослужителів на зустріч із затриманими чи ув’язненими, відведення приміщень для здійснення богослужінь, релігійних обрядів та ритуалів, а також можливості конфіденційних зустрічей особи із священнослужителем;

5) забезпечення затриманому можливостей конфіденційного побачення із священиком перед проведенням допитів чи інших слідчих дій;

6) запровадження механізмів контролю та відповідальності в сфері забезпечення ув’язненим та засудженим права на свободу совісті та віросповідання, в т.ч. відмови адміністраціями установ у виклику священнослужителів відповідного культу, безпідставного зволікання із запрошеннями священиків, ухилення від збирання та надання інформації про релігійні громади та установи.

Позиція адміністрації тюремних закладів

Начальник обласного управління Державної пенітенціарної служби України Олександр Герасимчук вважає, що механізми взаємодії з духовенством вже й так добре налагоджені. «Зараз священик УПЦ в кожній установі буває щотижня»,- запевнив він.

У прес-службі обласного управління нас запевнили, що існує реальна можливість викликати священнослужителя однієї з протестантських церков: «Є і протестанти, і п’ятидесятники, і суботники, різні віри».

Щодо представників нехристиянських конфесій, то адміністрація тюремних закладів дає зрозуміти, що їх кількість не настільки значна, щоб запроваджувати для них спеціальну службу. Олександр Герасимчук запевнив, що вводити додаткову регламентацію не потрібно, адже жоден ув’язнений не піддається дискримінації.

Думка представників церкви

Коротке опитування представників церковних організацій у Луцьку підтвердило ту тезу Андрія Осіпова, що з ув’язненими поки спілкуються хіба що православні священики.

Голова інформаційно-видавничого центру Волинської єпархії УПЦ КП протоієрей Віталій Собко каже, що завжди, коли є така можливість і потреба, священики його церкви відвідують ув’язнених. «Ми надаємо ув’язненим необхідну підтримку – молитовно і душепастирсько», - розповів Собко.

«В принципі суттєвих підстав приймати такий проект рішення ми не бачимо. Однак, якщо додатково буде звернено увагу цей вид діяльності, в цьому теж нічого поганого не буде», - заявив Віталій Собко.

Прес-секретар Волинської єпархії УПЦ Московського патріархату Валентин Марчук каже, що і у їх церкви налагоджені механізми взаємодії з пенітенціарними органами у забезпеченні духовної опіки ув’язнених. Навіть підписана угода на рівні предстоятеля та управління.

Протоієрей зазначив, що за кожним закладом закріплений священик, який проводить службу щотижня. Також при колоніях та ізоляторах облаштовані спеціальні кімнати або каплички для вільного виконання релігійних обрядів. «Ми надаємо матеріальну та моральну допомогу ув’язненим», - зазначив представник дієцезії, оцець-канонік Роман Бурник.

Натомість інші церкви – за посилення співпраці з пенітенціарною системою.

Так у прес-службі Луцької дієцезії Римо-католицької церкви розповіли, що для пастирської опіки ув’язнених конфесія має спеціальний інститут капеланства. Тому римо-католики на Волині мають ресурси для активнішої допомоги ув’язненим: «Ми готові більш активно співпрацювати з адміністрацією пенітенціарних закладів та загалом підтримуємо таке позитивне рішення», - сказав представник дієцезії

Виконавчий директор Волинської релігійної громади прогресивного іудаїзму Сергій Швардовський зазначив, що вони не надавали духовних послуг ув’язненим іудеям. «Наразі ми лише надавали благодійну допомогу ув’язненим євреям», - зазначив керівник іудейської громади. Однак, він висловив готовність у разі необхідності надати моральну і духовну підтримку одновірцям, що опинилися у тюремних закладах.

Готовність надавати підтримку ув’язненим одновірцям висловили також представники протестантських церков. Пастор церкви євангельських християн-баптистів «Нове Життя» Роман Гопанчук зазначив, що до цього часу практики допомоги людям в місцях позбавлення волі не мали. «Але в принципі ми готові надавати такі послуги», - розповів він.

Свою готовність забезпечити пасторську опіку в пенітенціарних закладах підтвердили також у євангельській церкві «Фіміам».

* * *

Під час останньої сесії Андрій Осіпов пропонував депутатам підтримати звернення до Верховної ради стосовно забезпечення права ув’язненої людини на свободу совісті та віросповідання.

Депутати не підтримали ідеї. Осіпов каже, що не розуміє, чому колеги його не підтримали.

«Невже вони впевнені, що все так добре? Невже вони впевнені, що в’язень будь-який може викликати до себе священика, невже вони впевнені, що йому непотрібно це? Мені дуже дивно. Чому депутати через якусь там запопадливість свою голосують отак»?
Все ж депутат повторно виносить проект рішення на наступну сесію.

Підготував Антон БУГАЙЧУК
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!