«Чекали війни, бо то було спасіння від «червоного терору», – репресований волинянин

Волинянин Ростислав Кушнірук – один із тих, хто був політично репресованим.

Про це інформує Суспільне Волині.

Народився чоловік у селі Княгининок під Луцьком. Тоді воно мало назву "Німецьке". Коли розпочалася війна йому було 9 років.

"Я прокинувся від великих вибухів, розплющив очі...Що є таке, дощу немає, хмар немає… війна… бомблять Луцьк і аеродром. Страшенно артилерія б'є, батько скерував нас у мурований льох із сусідами...", - розповідає член братства ОУН-УПА Ростислав Кушнірук.

Він каже, що через два роки від початку війни – долучився до української повстанської армії. Його сім'я зазнала репресій від радянської влади.

Коли розпочалася війна, говорить волинянин, - у його селі зраділи:

"Чекали, усі чекали війни. Бо то було спасіння від "червоного терору": що не день, то облави, арешти. А ви б як поступали? Тоді було три дороги: втеча за кордон, підпілля і в тюрму", - продовжує розповідь Ростислав Кушнірук.

Сім’ю чоловіка депортували з рідної домівки 1944-го року в Росію на спецпоселення. Через 14 років родину реабілітували. Волинянин розповідає, що повернувшись додому,- продовжив боротьбу. Цього разу силою слова та пісні: у 1989-му створив народну аматорську хорову капелу "Посвіт". Із однодумцями вони виконували народні, стрілецькі, повстанські пісні та тоді ще заборонений Гімн України.

"Коли, навіть, боялися слухати колядки, то "Посвіт" уже співав. Я не оглядався, а мої колеги питали коли мене будуть хапати НКВдисти. Їх давно немає, а я ще клигаю, Богу дякувати. То другий етап моєї боротьби", - каже Ростислав Кушнірук.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!