Нацисти спалили живцем: на Волині вшанували пам’ять 62 мирних мешканців хутора

Хутір Окуріка і сьогодні існує, до нього із сел Лобна нема і трьох кілометрів. Але мешкає на ньому всього дві сім’ї.

Про це пише Наталія Малімон для газети "День".

Хутір відродився із попелу, але не повернувся вже до свого колишнього життя. Трагедія, жертв якої тепер вшановують, сталася 8 грудня 1942 року.

Тоді на хуторі були жилими 19 хат, у яких мешкали понад 60 людей, від вогню врятувалися одиниці, а 62-є згоріло живцем…

Навіть сьогодні доводиться читати у волинській пресі про те, що Окуріку нацисти знищили за зв’язок з партизанами. Проте директор музею партизанської слави села Лобна Віра Черевко каже, що Окуріку спалили у грудні 1942-го, а партизанське з’єднання під командуванням Федорова прибуло у цей регіон лише в червні 1943 року.

Тобто зв’язку з червоними партизанами у мешканців не могло бути.

Можливо, вважає Віра Черевко, вже і збиралися у той час окремі люди, які хотіли боротися з нацистами, хоча загонів УПА у цих краях також не було.

Від старожилів Лобни вона чула, що один з місцевих мешканців «заклав» хуторян зі своїх якихось міркувань, сказавши окупантам, що там начебто є партизани.

Як би там не було, а цілий хутір - старі і малі - пішов з вогнем, і ця жертва мирного населення не менш вражаюча та важлива, ніж втрати бойові, на фронті.

Про трагедію Окуріки тут ніколи не забували. Встановлено пам’ятний знак на місці, де живими було спалено мешканців.

Працівники державного підприємства «Любешівське лісомисливське господарство» разом з представниками місцевої влади та працівниками центру культури і дозвілля села Залізниця висадили кущі самшиту, які виділили лісівники, облаштували і пофарбували огорожу біля пам’ятного знаку.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!