Туберкульоз на Волині: у яких районах хворіють найбільше

Протягом 2019 року на всі форми активного туберкульозу (нові випадки та рецидиви) на Волині захворіли 664 особи, що становить 64,30 на 100 тисяч населення.

Про це повідомляє Волинський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр, - пише Кордон.

У 2018-му захворюваність була вищою: 706 хворих або 68,16 на 100 тисяч населення. Протягом минулого року захворюваність знизилася на 5,7%. Волинська область за рівнем захворюваності на туберкульоз серед регіонів України – на 12 місці (показники розраховані на кількість населення України, включно з тимчасово окупованими Донецькою та Луганською областями та без урахування тимчасово окупованих територій АР Крим та м. Севастополя).

Найвищі показники захворюваності у 2019-му році зафіксовано у Старовижівському, Любомльському та Шацькому районах. Найнижчі – у місті Нововолинську, Камінь-Каширському та Рожищенському районах.

Порівняно із минулим роком, захворюваність на нові випадки туберкульозу знизилась як серед міського, так і серед сільського населення області:

міське населення – 43,95 на 100 тис. нас., зниження на 4,2%;
сільське населення – 57,03 на 100 тис. нас., зниження на 4,8%
У 2019-му році на туберкульоз захворіло 12 дітей ( у 2018-му – 16).

Чверть випадків туберкульозу в Україні – мультирезистентні, тобто стійкі до протитуберкульозних препаратів. Серед усі випадків туберкульозу на Волині у 2019-му році 57% становили чутливі форми хвороби. Усі решта (більшість випадків – рецидиви хвороби) стійкі до одного або декількох протитуберкульозних препаратів. Лікування стійких (мультирезистентних) форм хвороби вимагає більшої кількості протитуберкульозних препаратів та більш тривалого їх прийому (лікування інколи триває більше 20-ти місяців). Лікування чутливих форм хвороби триває 6 місяців.

На 3% у 2019-му році знизилась захворюваність на позалегеневі форми туберкульозу. Усього зафіксовано 86 випадків, зокрема 26 – туберкульоз кісток і суглобів; 11 – туберкульоз очей, 2 – туберкульоз центральної нервової системи.

74,8% осіб, які захворіли на туберкульоз у 2019 році – працездатні особи віком від 18 до 54 років, на вікову групу 25 – 44 роки припадає 45,5% хворих. Ці показники свідчать про високу соціальну значимість захворюваності на туберкульоз та економічну збитковість туберкульозу для держави. Збитки обумовлені не тільки затратами на лікування хворих, але й пов’язані з тим, що значна кількість хворих працездатного віку вилучається із виробничого процесу на тривалий час.

Аналіз соціальної структури нових випадків туберкульозу у 2019 році демонструє, що серед пацієнтів, які вперше захворіли на туберкульоз, 75,1% становлять представники соціально незахищених верств населення (62,6% – непрацюючі працездатного віку, 11,2% – пенсіонери та 1,3% – без постійного місця проживання).

У 1995 році в Україні проголошена епідемія туберкульозу — захворюваність стрімко зростала і перевищила епідемічний поріг (50 випадків на 100 тисяч населення). З 1995 року рівень захворюваності на туберкульоз збільшився майже удвічі і в 2005 році, коли реєструвався найвищий рівень, він становив — 84,1 випадки на 100 тис. населення. За даним ВООЗ, рівень захворюваності на туберкульоз з 2007 року має тенденцію до зниження.

Проте рівень захворюваності і досі високий. Його причини:

Недостатнє та несвоєчасне виявлення хворих на заразні форми туберкульозу. У 2019 році 85,9% з виявлених випадків становили бацилярні форми (тобто такі, коли пацієнт виділяє збудника);
Недосконалість системи охорони здоров’я щодо своєчасної та якісної діагностики чутливого та мультирезистентного ТБ, поєднаних інфекцій ВІЛ/туберкульоз;
Низька мотивація населення до своєчасного звернення за медичною допомогою та недостатній доступ до її отримання вразливих груп населення;
Низька ефективність лікування хворих на чутливий туберкульоз (76,0%) та мультирезистентний туберкульоз (41,0%);
Неналежний рівень заходів інфекційного контролю за туберкульозом у протитуберкульозних та інших закладах охорони здоров’я, спрямованих на запобігання поширенню інфекції.
Як заражаються туберкульозом?

Щоб заразитися і захворіти на туберкульоз має бути 3 компоненти епідемічного процесу:

джерело або резервуар туберкульозної інфекції;
механізм передачі туберкульозної інфекції;
сприйнятливість організму людини чи тварини до туберкульозної інфекції.
Джерелом або резервуаром туберкульозної інфекції може бути хвора людина, більше 55 видів сільськогосподарських тварин, птахів, риб, а також заражені мікобактеріями продукти тваринного і рослинного походження, ґрунт, органічні й неорганічні речовини, в яких живуть, розмножуються чи зберігаються збудники туберкульозу.

Переважна більшість людей інфікуються від інших хворих. Туберкульоз від хворого поширюється повітряно-крапельним (при кашлі, чханні, розмові) та пиловим способом (засохлі крапельки мокротиння перетворюються в інфікований пил, який є на підлозі, предметах, в повітрі).

Більшість контактних осіб захворюють на туберкульозу в перші 6 – 12 місяців від початку контакту, хоча частина членів родини можуть захворіти й через 9–12 років спільного проживання з хворим.

Механізм передачі туберкульозної інфекції – це другий компонент епідемічного процесу, це – шляхи і способи зараження.

Аерогенний спосіб зараження відбувається так. При кашлі, чханні, розмові хворий виділяє заражені збудниками краплини. Вони перебувають у вигляді аерозолю, який швидко висихає. Частина крапель багатих мікобактеріями довго знаходяться у зваженому стані в повітрі та при вдиханні людиною легко досягають альвеол легень. Більші краплі осідають, змішуються з пилом, потім пил піднімається і його вдихає людина. Крупніший пил осідає у дихальних шляхах, звідки евакуюється мукоциліарними війками, якими покрита слизова оболонка дихальних шляхів, а також при кашлі. Дрібніший пил досягає дрібних бронхів, альвеол, де мікобактерії починають розмножуватися.

Сприйнятливість організму людини чи тварини до туберкульозної інфекції – це третя складова епідемічного процесу. Туберкульоз не є високо заразним захворюванням. При тривалому контакті з бактеріовиділювачем інфікується 25,0 – 50,0 % людей. Тільки 5,0 – 15,0 % інфікованих занедужують на туберкульоз, інші виробляють нестерильний імунітет і залишаються здоровими.

Кожна людина повинна пам’ятати, що зараження туберкульозом найчастіше відбувається під час спілкування з хворою людиною при вдиханні мікобактерій туберкульозу з дрібними краплями мокротиння та слини. Зараження може відбуватися тоді, коли мікобактерії туберкульозу потрапляють в організм з пилом, через предмети вжитку, посуд, постіль, папери, недопалки від хворого на туберкульоз. Туберкульоз розвивається, якщо у людини знижений імунітет внаслідок тривалого стресу, депресії, виразкової хвороби, цукрового діабету, захворювань щитовидної залози, недостатнього харчування, поганих житлових умов, виснажливої праці тощо.

Туберкульоз – серйозна хвороба, але у більшості випадків вона лікується. Щороку, згідно зі статистикою, 60% хворих на туберкульоз повністю виліковується.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!