Сільський синоптик із Волині спрогнозував, коли підуть дощі та Світязь наповниться водою

У цього чоловіка майже кожен день розпочинається не так, як у звичайних людей, бо зранку житель села Старовойтове Василь Кондратюк біжить на вулицю до своїх двох термометрів, фіксує температуру та записує покази у зошит.

І так – майже 35 років, пише газета «Новий погляд +», передає Район.Шацьк.

Поспілкуватися з неординарним «сільським гідрометеоцентром» (так іноді називають чоловіка односельчани) приїхала з самого ранку. Застаємо його вдома із внучкою, котра майже не відходить від дідуся. «На карантині усі, от і няньчуся», – зізнається Василь Панасович. Не дивується, що до нього приїхали з газети. Лише каже з усмішкою: «Ви у мене вже шості! З 2013 року до мене їздити почали журналісти...» та перераховує, в якому році і з яких газет в нього вже були.

Поволі дістає свій чималий зошит, в якому – дрібним каліграфічним почерком розписане останнє десятиліття: тут і щоденна температура, і опади, і події в селі!

«Записувати погоду почав з кінця 1986 року. Що спонукало до цього? Мабуть, тяжка зима, бо було тоді аж 38 градусів морозу. Так і почав щодня записувати свої спостереження. Це – вже третя моя книга», – пригадує свою «синоптичну» історію Василь Панасович.

Обов’язково двічі записує температурні показники: вранці – мінімальні, вдень – максимальні. А ще – опади (хмари, дощ, сніг, грози, блискавиці), сила вітру, природні явища, фази місяця. Саме за останнім фактором, як розповідає чоловік, можна визначити погоду на найближчі дні.

«Щоб знати, яка погода чекає на найближчі дні, треба орієнтуватися на фази місяця, бо саме він впливає на те, світитиме у нас сонце чи йтимуть дощі. Якщо повний місяць – буде потепління, а на молодий місяць похолодання завжди йде. Зараз варто чекати зниження температури. Далі 24 березня знову буде зміна погоди», – розповідає пан Василь.

У записах чоловіка – похвилинна тривалість дня, коли зійшло та зайшло сонце, зацвіли дерева чи опало листя. Усе – рівненько розграфлено у колонках. Ці записи зіставляє з народними прикметами, посівним календарем (про що збирає інформацію з газет та Інтернету), систематизує та робить свої прогнози.

Василь Панасович упевнено каже одне: за останні роки клімат значно змінився, і погода сьогодні зовсім не та, що була 30 років тому. Дедалі важче стало її досліджувати, робити якісь прогнози. Наприклад, раніше погода повторювалася на 70-80% з циклічністю у 7 років. Що ж буде тепер – сільський синоптик може прогнозувати з вірогідністю у 20-30%.

«Наприклад, дивимось, яка погода була у 2013 році в березні, – і Василь Панасович старанно шукає у своїх записах потрібну сторінку. – От гляньте: 15 числа була сильна заметіль. Пригадуєте, який був колапс? Тоді все позамітало, позадувало, більш ніж півметра снігу було, вітер – до 20 метрів за секунду. В цьому році 15 числа в неділю тоже мело та сильний вітер був. Казали, що раніше теплих днів не було в лютому. Та були, тільки люди про це забувають. Наприклад, 2008 року по 14-15 градусів тепла було в лютому».

Найнижчу температуру сільському синоптику вдалося зафіксувати на початку 1987 року: -38, найвищу – у 2018 році: тоді 28 серпня термометр у затінку показував +34, а в липні +35. Того ж місяця були й чи не найхолодніші дні: всього 16 градусів.

Теплу цьогорічну зиму передвіщала Василю Панасовичу аномально тепла погода на Покрову: 14 жовтня у 2019 році було 25 градусів.

«Вже тоді побачив, що зими не буде, бо яка погода на Покрову – така й зима буде. Вересень минулого року тоже був теплим, а так рідко буває. Наприклад, у 2009 році на Покрову випав сніг, який пролежав три дні, і нульова температура була. Відповідно й зима була морозною. У 2010 році на Покрову було 0 +2, вночі і вдень ішов сніг, вітер північно-західний, а весь день не було світла через сильний вітер. І вже в той рік з початку грудня почалися морози -15 -17 градусів, у січні – -28-29, в лютому так само. Тільки в кінці зими почалося потепління», – розповідає чоловік.

Не стримуюся, щоб не запитати, яке ж буде цьогорічне літо? Василь Панасович знову гортає книгу на 2013 році та віщує:

«У квітні не буде особливого тепла, бо були ще морози -5. Сніг тоді розтанув аж 12 квітня. Очевидно, й перша декада квітня буде прохолодною, та й увесь місяць – також. Початок травня буде вже теплим, бо тоді температура була 27-28 градусів, а в 20-х числах буде прохолодніше. Так само і початок червня буде прохолодним, далі – тепло, а в кінці червня знову буде прохолодно. Липень буде спекотним, хоча цей місяць, переважно, з прохолодою та дощами. Хоч в середині липня декілька днів так і буде. Кінець місяця прогнозується теплим. Серпень буде найспекотнішим, бо у 2013 році фіксував найвищу для 2013 року температуру – декілька днів температура вдень була 28-34 градуси. Найнижча – 23 градуси. З 21 серпня варто очікувати похолодання, яке протягнеться до початку вересня. Середина місяця буде теплою, кінець – прохолодним. Жовтень теплим буде лише наприкінці».

А як щодо опадів, які ваші прогнози, адже у нас міліють річки, а головне – Світязь, запитую.

«Щоб побачити, буде дощ чи ні, треба дивитися на місяць: якщо рожками повернеться так, що «відро не вчепиться і не виллється вода» - будуть дощі, а якщо рожками доверху загнутий – опадів не буде, - розповідає сільський синоптик. - Загалом же циклічність дощових років повторюється через 11-12 років. Останні дощові роки, за моїми записами, були у 2010 році. Тож тепер дощів варто очікувати у 2021-2022 роках. Тоді і Світязь буде з водою. За більш ніж 30 років спостережень помітив, що в більшості хмари ідуть на Шацьк, бо озера стягують до себе хмари і воду. Думаю, переживати, що Світязь буде без води, не треба», – віщує мій співрозмовник.

Далі Василь Панасович каже, якщо хочете знати, яким буде наступний місяць, треба дивитися і на те, з якої сторони покажеться місяць: якщо на південній – буде тепло, якщо північній – буде холодно. На початку березня місяць показався посередині, тож і місяць є не надто теплим, і не холодний.

Та не лише записи про погоду привертають мою увагу, а й те, що трапилося цього дня в селі. Коли відкрилася митниця, хто помер, який магазин відкрився, коли в селі робили дорогу – усе старанно занотовано.

Думає колишній залізничник над тим, аби продовжити писати історію своєї родини, як це робив його дід Філімон Степанович. З кімнати виносить старезний зошит, списаний каліграфічним почерком. На першій сторінці запис: «Народився я у селі Волчков Перевоз (таку назву до 1969 року мало село Старовойтове) Волинського уєзда Гущанської волості. Батько був Степан Філімонович, народжений 1871 року. Мати Євдокія Іванівна, народжена 1876 року, у бідняцькій сім’ї…».

Дід, каже Василь Панасович, за Польщі був окружним депутатом, у післявоєнні роки – головою місцевого колгоспу, аж поки Радянська влада не прислала на заміну голову з дальших областей. Але завершити написання історії родини йому так і не вдалося. Тож за справу діда, а заодно - написати історію села хоче внук, колишній залізничник Василь Кондратюк, бо переконаний, що село, перша згадка про яке датується ХІV століттям, повинно мати свою рукописну історію.

Віта ШЕПЕЛЯ
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!