На Волині знизилася захворюваність на туберкульоз

Протягом 2019 року на всі форми активного туберкульозу (нові випадки та рецидиви) на Волині захворіло 664 особи, що становить 64,30 на 100 тисяч населення. У 2018-му захворюваність була вищою: 706 хворих або 68,16 на 100 тисяч населення. Протягом минулого року захворюваність знизилася на 5,7%.

Про це повідомляє Волинський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр.

Волинська область за рівнем захворюваності на туберкульоз серед регіонів України – на 12 місці (показники розраховані на кількість населення України, включно з тимчасово окупованими Донецькою та Луганською областями та без урахування тимчасово окупованих територій АР Крим та м. Севастополя).

Найвищі показники захворюваності у 2019-му році зафіксували у Старовижівському, Любомльському та Шацькому районах. Найнижчі – у місті Нововолинську, Камінь-Каширському та Рожищенському районах.

Порівняно із минулим роком, захворюваність на нові випадки туберкульозу знизилась як серед міського, так і серед сільського населення області:

- міське населення – 43,95 на 100 тис. нас., зниження на 4,2%;
- сільське населення – 57,03 на 100 тис. нас., зниження на 4,8%

У 2019-му році на туберкульоз захворіло 12 дітей ( у 2018-му - 16).
Чверть випадків туберкульозу в Україні – мультирезистентні, тобто стійкі до протитуберкульозних препаратів.

Серед усі випадків туберкульозу на Волині у 2019-му році 57% становили чутливі форми хвороби. Усі решта (більшість випадків – рецидиви хвороби) стійкі до одного або декількох протитуберкульозних препаратів.
Лікування стійких (мультирезистентних) форм хвороби вимагає більшої кількості протитуберкульозних препаратів та більш тривалого їх прийому (лікування інколи триває більше 20-ти місяців). Лікування чутливих форм хвороби триває 6 місяців.

На 3% у 2019-му році знизилась захворюваність на позалегеневі форми туберкульозу. Усього зафіксовано 86 випадків, зокрема 26 – туберкульоз кісток і суглобів; 11 – туберкульоз очей, 2 – туберкульоз центральної нервової системи.

74,8% осіб, які захворіли на туберкульоз у 2019 році - працездатні особи віком від 18 до 54 років, на вікову групу 25 – 44 роки припадає 45,5% хворих. Ці показники свідчать про високу соціальну значимість захворюваності на туберкульоз та економічну збитковість туберкульозу для держави. Збитки обумовлені не тільки затратами на лікування хворих, але й пов’язані з тим, що значна кількість хворих працездатного віку вилучається із виробничого процесу на тривалий час.

Аналіз соціальної структури нових випадків туберкульозу у 2019 році демонструє, що серед пацієнтів, які вперше захворіли на туберкульоз, 75,1% становлять представники соціально незахищених верств населення (62,6% - непрацюючі працездатного віку, 11,2% - пенсіонери та 1,3% - без постійного місця проживання).

У 1995 році в Україні проголошена епідемія туберкульозу — захворюваність стрімко зростала і перевищила епідемічний поріг (50 випадків на 100 тисяч населення). З 1995 року рівень захворюваності на туберкульоз збільшився майже удвічі і в 2005 році, коли реєструвався найвищий рівень, він становив — 84,1 випадки на 100 тис. населення. За даним ВООЗ, рівень захворюваності на туберкульоз з 2007 року має тенденцію до зниження.

Проте рівень захворюваності і досі високий. Його причини:

- Недостатнє та несвоєчасне виявлення хворих на заразні форми туберкульозу. У 2019 році 85,9% з виявлених випадків становили бацилярні форми (тобто такі, коли пацієнт виділяє збудника);
- Недосконалість системи охорони здоров’я щодо своєчасної та якісної діагностики чутливого та мультирезистентного ТБ, поєднаних інфекцій ВІЛ/туберкульоз;
- Низька мотивація населення до своєчасного звернення за медичною допомогою та недостатній доступ до її отримання вразливих груп населення;
- Низька ефективність лікування хворих на чутливий туберкульоз (76,0%) та мультирезистентний туберкульоз (41,0%);
- Неналежний рівень заходів інфекційного контролю за туберкульозом у протитуберкульозних та інших закладах охорони здоров’я, спрямованих на запобігання поширенню інфекції.

Як заражаються туберкульозом?

Щоб заразитися і захворіти на туберкульоз має бути 3 компоненти епідемічного процесу:

1) джерело або резервуар туберкульозної інфекції;
2) механізм передачі туберкульозної інфекції;
3) сприйнятливість організму людини чи тварини до туберкульозної інфекції.

1. Джерелом або резервуаром туберкульозної інфекції може бути хвора людина, більше 55 видів сільськогосподарських тварин, птахів, риб, а також заражені мікобактеріями продукти тваринного і рослинного походження, ґрунт, органічні й неорганічні речовини, в яких живуть, розмножуються чи зберігаються збудники туберкульозу.

Більшість людей інфікуються від інших хворих. Туберкульоз від хворого поширюється повітряно-крапельним (при кашлі, чханні, розмові) та пиловим способом (засохлі крапельки мокротиння перетворюються в інфікований пил, який є на підлозі, предметах, в повітрі).

Більшість контактних осіб захворюють на туберкульозу в перші 6 – 12 місяців від початку контакту, хоча частина членів родини можуть захворіти й через 9–12 років спільного проживання з хворим.

2. Механізм передачі туберкульозної інфекції – це другий компонент епідемічного процесу, це - шляхи і способи зараження.

Аерогенний спосіб зараження відбувається так. При кашлі, чханні, розмові хворий виділяє заражені збудниками краплини. Вони перебувають у вигляді аерозолю, який швидко висихає. Частина крапель багатих мікобактеріями довго знаходяться у зваженому стані в повітрі та при вдиханні людиною легко досягають альвеол легень. Більші краплі осідають, змішуються з пилом, потім пил піднімається і його вдихає людина. Крупніший пил осідає у дихальних шляхах, звідки евакуюється мукоциліарними війками, якими покрита слизова оболонка дихальних шляхів, а також при кашлі. Дрібніший пил досягає дрібних бронхів, альвеол, де мікобактерії починають розмножуватися.

3. Сприйнятливість організму людини чи тварини до туберкульозної інфекції – це третя складова епідемічного процесу. Туберкульоз не є високо заразним захворюванням. При тривалому контакті з бактеріовиділювачем інфікується 25,0 – 50,0 % людей. Тільки 5,0 – 15,0 % інфікованих занедужують на туберкульоз, інші виробляють нестерильний імунітет і залишаються здоровими.

Кожна людина повинна пам’ятати, що зараження туберкульозом найчастіше відбувається під час спілкування з хворою людиною при вдиханні мікобактерій туберкульозу з дрібними краплями мокротиння та слини. Зараження може відбуватися тоді, коли мікобактерії туберкульозу потрапляють в організм з пилом, через предмети вжитку, посуд, постіль, папери, недопалки від хворого на туберкульоз. Туберкульоз розвивається, якщо у людини знижений імунітет внаслідок тривалого стресу, депресії, виразкової хвороби, цукрового діабету, захворювань щитовидної залози, недостатнього харчування, поганих житлових умов, виснажливої праці тощо.

Туберкульоз – серйозна хвороба, але у більшості випадків вона лікується. Щороку, згідно зі статистикою, 60% хворих на туберкульоз повністю виліковується.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!