Найменшому пацієнту лише два місяці: один день з життя волинського хірурга
Понад пів тисячі операцій щороку роблять у хірургічному відділенні Любомльського ТМО протягом року. Сюди їдуть лікуватися не лише мешканці Любомльщини, а й сусідніх районів.
Робочий день завідувача хірургічного відділення Олександра Деця розпочинається з перевірки ситуації у відділенні, традиційного щоденного обходу, прийому пацієнтів, лікарських призначень, перев’язок та планування операцій, - пише Район.Любомль
Загалом, як зазначає лікар, у відділенні, окрім нього, працює ще 5 хірургів: Володимир Лесик, Леонід Луць, Степан Дрогомирецький, Василь Тимощук, Микола Дудко. Це дає можливість цілодобово забезпечувати хірургічною (ургентною та плановою) допомогою населення.
Більшість хірургічних втручань, які роблять за рік, проводять на органах червоної порожнини, близько 80 операцій - з приводу грижі чи різних локалізацій, майже 40 – з приводу калькульозного холециститу. Останній вид операцій, до речі, роблять як відкритим способом, так і новим методом – лапароскопічно, що є менш травматичним для організму людини.
«Хоча ці операції почали робити років 5 тому, коли лікарня придбала лапароскопічну стійку, проте з кожним роком їх кількість плануємо збільшувати та вже беремося оперувати більш складні випадки. Адже ця технологія потребує певних навиків, які у хірурга розвиваються з часом», – розповідає Олександр Дець.
Роблять у хірургічному відділенні й планові операції (урологічні, проктологічні, на органах черевної порожнини, в тому числі операції на шлунку та 12-ти палій кишці (при перфоративних та кровоточивих виразках, пілоростенозах) з використанням пілоропластики, резекції шлунку, гастректомії; операції при захворюваннях печінки та позапечінкових жовчних протоків (лапароскопічна та відкрита холецистектомія); оперативне та медикаментозне лікування хронічних панкреатитів, ускладнених псевдокістами підшлункової залози у фазі загострення та чимало інших планових операцій, які є загально стандартними для загально хірургічного відділення.
Серед оперативних втручань не менш вагомими є ургентні операції різного ступеня складності, при яких оперують травми органів черевної порожнини, грудної клітки (вшивання легень, діафрагми, ран печінки, видалення різних органів при травмах). Усе це потребує певних навиків та відповідної кваліфікації хірургів.
Операційний блок має дві операційні - планову та ургентну. Вони оснащені усіма необхідними сучасними апаратами відповідно до вимог. За останні роки, як розповідає Олександр Дець, в операційну придбали лапароскопічну та артроскопічну стійки, хоча, як зазначає лікар, останню більш використовують для операцій у травматології. Мають і сучасний електрохірургічний апарат для проведення коагуляції, апарати для наркозу.
Усе це дає можливість застосовувати нові методи хірургічних втручань: лапароскопію, герніопластику при грижах з використанням алопластичних матеріалів.
«Узагалі в останні роки змінилися підходи до лікування, з’явилися сучасні хірургічні матеріали (ті ж самі шовні матеріали), техніки та методики, які ми активно застосовуємо у своїй роботі. Це є менш травматичним для пацієнта та прискорює процес одужання», - розповідає завідувач відділення.
Сьогодні любомльські хірурги, використовуючи у роботі сучасні технології та методи лікування, обладнання (ендоскоп, артроскоп, бронхоскоп, колоноскоп) мають можливість кращої та більш точної діагностики на ранніх стадіях хвороб. При потребі направляють пацієнтів на МРТ та комп'ютерну томографію у Ковель чи Луцьк.
Декілька тижнів тому до любомльських хірургів приїхав на операцію житель Черкаської області Володимир Бакулін. Чоловікові уже зробили дві операції у Києві, де ампутували пальці на нозі, але після того йому стало ще гірше. Втретє вирішив дообстежитися та оперуватися на малій батьківщині – у Любомлі, адже знав, що тут побудували нову лікарню, в якій працює команда кваліфікованих хірургів.
«Зараз рана гоїться нормально, і я не шкодую, що приїхав сюди лікуватися. Тут хороший догляд за пацієнтами, гарне ставлення медперсоналу, а лікарі – справжні професіонали. В Києві такого догляду я не мав би. Та й умови у палатах кращі ніж у Києві. Був приємно здивований, що в містечку побудували таку лікарню», - каже у розмові Володимир Бакулін.
У іншій палаті після операції на апендицит перебуває разом із мамою школяр Дмитро Данилюк зі Згоран. Хлопчику стало погано вночі, тож зранку пішли до сімейного лікаря, котрий направив у Любомльську лікарню. Тут швидко обстежили, встановили діагноз та вже в обідню пору його прооперував Олександр Дець. Як розповідає мама хлопчика, операція тривала менш як годину, а сам Діма швидко відійшов від наркозу. Зараз стан маленького пацієнта задовільний, а після того, як знімуть шви, випишуть додому.
У хірургічному відділенні майже не буває порожніх палат. Олександр Дець зізнається, що найменшому його пацієнтові, якого довелося оперувати, було всього лише … два місяці. До таких пацієнтів, каже, потрібні майже ювелірні уміння.
Щороку усі хірурги Любомльської лікарні підтверджують свою кваліфікацію на курсах, беруть участь у профільних конференціях. Декілька років тому проходили стажування і практичні навчання як в Україні, так і за кордоном - в Республіці Польща. Бо ж у їхніх руках – здоров'я, а нерідко – й життя майже 50 тисяч жителів Любомльського та Шацького районів.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Робочий день завідувача хірургічного відділення Олександра Деця розпочинається з перевірки ситуації у відділенні, традиційного щоденного обходу, прийому пацієнтів, лікарських призначень, перев’язок та планування операцій, - пише Район.Любомль
Загалом, як зазначає лікар, у відділенні, окрім нього, працює ще 5 хірургів: Володимир Лесик, Леонід Луць, Степан Дрогомирецький, Василь Тимощук, Микола Дудко. Це дає можливість цілодобово забезпечувати хірургічною (ургентною та плановою) допомогою населення.
Більшість хірургічних втручань, які роблять за рік, проводять на органах червоної порожнини, близько 80 операцій - з приводу грижі чи різних локалізацій, майже 40 – з приводу калькульозного холециститу. Останній вид операцій, до речі, роблять як відкритим способом, так і новим методом – лапароскопічно, що є менш травматичним для організму людини.
«Хоча ці операції почали робити років 5 тому, коли лікарня придбала лапароскопічну стійку, проте з кожним роком їх кількість плануємо збільшувати та вже беремося оперувати більш складні випадки. Адже ця технологія потребує певних навиків, які у хірурга розвиваються з часом», – розповідає Олександр Дець.
Роблять у хірургічному відділенні й планові операції (урологічні, проктологічні, на органах черевної порожнини, в тому числі операції на шлунку та 12-ти палій кишці (при перфоративних та кровоточивих виразках, пілоростенозах) з використанням пілоропластики, резекції шлунку, гастректомії; операції при захворюваннях печінки та позапечінкових жовчних протоків (лапароскопічна та відкрита холецистектомія); оперативне та медикаментозне лікування хронічних панкреатитів, ускладнених псевдокістами підшлункової залози у фазі загострення та чимало інших планових операцій, які є загально стандартними для загально хірургічного відділення.
Серед оперативних втручань не менш вагомими є ургентні операції різного ступеня складності, при яких оперують травми органів черевної порожнини, грудної клітки (вшивання легень, діафрагми, ран печінки, видалення різних органів при травмах). Усе це потребує певних навиків та відповідної кваліфікації хірургів.
Операційний блок має дві операційні - планову та ургентну. Вони оснащені усіма необхідними сучасними апаратами відповідно до вимог. За останні роки, як розповідає Олександр Дець, в операційну придбали лапароскопічну та артроскопічну стійки, хоча, як зазначає лікар, останню більш використовують для операцій у травматології. Мають і сучасний електрохірургічний апарат для проведення коагуляції, апарати для наркозу.
Усе це дає можливість застосовувати нові методи хірургічних втручань: лапароскопію, герніопластику при грижах з використанням алопластичних матеріалів.
«Узагалі в останні роки змінилися підходи до лікування, з’явилися сучасні хірургічні матеріали (ті ж самі шовні матеріали), техніки та методики, які ми активно застосовуємо у своїй роботі. Це є менш травматичним для пацієнта та прискорює процес одужання», - розповідає завідувач відділення.
Сьогодні любомльські хірурги, використовуючи у роботі сучасні технології та методи лікування, обладнання (ендоскоп, артроскоп, бронхоскоп, колоноскоп) мають можливість кращої та більш точної діагностики на ранніх стадіях хвороб. При потребі направляють пацієнтів на МРТ та комп'ютерну томографію у Ковель чи Луцьк.
Декілька тижнів тому до любомльських хірургів приїхав на операцію житель Черкаської області Володимир Бакулін. Чоловікові уже зробили дві операції у Києві, де ампутували пальці на нозі, але після того йому стало ще гірше. Втретє вирішив дообстежитися та оперуватися на малій батьківщині – у Любомлі, адже знав, що тут побудували нову лікарню, в якій працює команда кваліфікованих хірургів.
«Зараз рана гоїться нормально, і я не шкодую, що приїхав сюди лікуватися. Тут хороший догляд за пацієнтами, гарне ставлення медперсоналу, а лікарі – справжні професіонали. В Києві такого догляду я не мав би. Та й умови у палатах кращі ніж у Києві. Був приємно здивований, що в містечку побудували таку лікарню», - каже у розмові Володимир Бакулін.
У іншій палаті після операції на апендицит перебуває разом із мамою школяр Дмитро Данилюк зі Згоран. Хлопчику стало погано вночі, тож зранку пішли до сімейного лікаря, котрий направив у Любомльську лікарню. Тут швидко обстежили, встановили діагноз та вже в обідню пору його прооперував Олександр Дець. Як розповідає мама хлопчика, операція тривала менш як годину, а сам Діма швидко відійшов від наркозу. Зараз стан маленького пацієнта задовільний, а після того, як знімуть шви, випишуть додому.
У хірургічному відділенні майже не буває порожніх палат. Олександр Дець зізнається, що найменшому його пацієнтові, якого довелося оперувати, було всього лише … два місяці. До таких пацієнтів, каже, потрібні майже ювелірні уміння.
Щороку усі хірурги Любомльської лікарні підтверджують свою кваліфікацію на курсах, беруть участь у профільних конференціях. Декілька років тому проходили стажування і практичні навчання як в Україні, так і за кордоном - в Республіці Польща. Бо ж у їхніх руках – здоров'я, а нерідко – й життя майже 50 тисяч жителів Любомльського та Шацького районів.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Останні новини
Волинянка, яка працювала в Італії, померла від коронавірусу
20 березень, 2020, 23:39
Коронавірус в Україні: офіційно підтверджено 41 випадок
20 березень, 2020, 23:07
Найменшому пацієнту лише два місяці: один день з життя волинського хірурга
20 березень, 2020, 22:41
У Нововолинську діти жбурляли каміння у чоловіка: на батьків склали протокол
20 березень, 2020, 22:21
У Чернівецькій області підтвердили ще 10 випадків COVID-19
20 березень, 2020, 22:04