«Інвестиції у «Волиньфармпостач» – шлях до вдалої модернізації», – керівник підприємства

Керівник однієї з найбільшиз фармацевтичних організацій області – «Волиньфармпостач» Михайло Півнюк зауважує, що Волинська обласна рада, яка є власником підприємства, має приймати стратегічні рішення щодо його долі, які дадуть можливість залучати інвестиції та розвиватися.

Про це він розповів в інтерв’ю Інформаційному агентству ВолиньPost.

За словами Михайла Півнюка, якщо обласна рада хоче мати «Волиньфармпостач» як надійний інструмент медикаментозного забезпечення області, то мусить вирішити його подальшу долю. Адже в реаліях сучасного фармацевтичного ринку підприємство, яке виконує, насамперед, соціальну функцію, а не бізнесову, конкурувати із компаніями, девіз яких – продати, стає дедалі важче.

Пропонуємо частину розмови на цю тему із Михайло Півнюком.

– Те, що «Волиньфармпостач» – комунальне підприємство, мабуть, створює для нього нерівні умови конкуренції на ринку, який розвивається…

Насичення українського фармацевтичного ринку більшою мірою відбувалося у 1997-1998 роках. На ринок приходять підприємці, єдина мета яких, як я вже казав, - продавати. Мені імпонує їхня підприємницька діяльність. Але межа цієї діяльності граничить з певними проблемами, які виникають у територіальні громаді області зокрема. Юридичні адреси великої кількості учасників фармацевтичного ринку нашої області – не на Волині. Відповідно – податки теж.

Локації, де є наші об'єкти, нерідко «обростають» іншими аптеками. Так, наприклад, сталося із аптекою у Ковелі, яка має власне виробництво ліків, має ліцензію на продаж наркотичних лікарських засобів і яка має забезпечувати ліками Поворськ і Люблинець. Там біля нашої аптеки «виросло» 8 інших суб’єктів господарювання, бо це так би мовити «натоптане місце». Цього ніхто не забороняє. Але ми у себе надаємо 16 послуг, а ті, що до нас прийшли, – одну.

Нині на Волині – майже 500 аптек. Минулого року в Україні закрилися 1250 аптек. На Волині – 11 відкрилися і 16 збанкрутували. До слова, наша область дає найменше продажів в Україні. Йдеться про об’єм споживання як шпитальним, так і роздрібним ринком. Від загального показника 40% продажів – в Луцьку.

Сьогодні споживач на Волині купує понад 94% ліків за власні кошти. По Україні цей показник – 90%. Поляк, для прикладу, платить тільки 35% вартості ліків.

Форма власності «Волиньфармпостач» не дозволяє нам бавитися з цінами. У нас є підрозділ, який аналізує ринок. Моніторимо 50 корпорацій, півтори тисячі виробників, які є учасниками ринку, бачимо, які позиції – у топі продажі, яка, для прикладу, лікувальна косметика – у тренді і так далі.
Насправді нішу у приблизно 50% волинської фарми зайняли компанії, які чітко виконують лише функцію «продай». Як на мене, підприємство з такими функціями, як у нас, має працювати і мати місцеву «прописку». Цю нішу ми формували з 1995 року. Це еволюційний шлях. Аптека – це не просто торгова точка.

У «Волиньфармпостач» треба інвестувати, бо далі – нові виклики, робота з електронним рецептом і інші модернізаційні речі.

– Хто має вкладати? Власник – обласна рада. Але, можливо, у таких умовах варто шукати шляхи залучення інвестора?

Рішення щодо майбутнього нашого підприємства має прийняти власник – обласна рада. Але відповідь на питання про те, як далі, може бути різною. Існують бізнес-проекти і ті, які потрібні громаді. Власник має зробити вибір. Свої зобов'язання щодо показників колектив підприємства виконує. І саме колектив дав можливість підприємству розвиватися і бути на тому але рівні, на якому воно є сьогодні.

Але попереду – модернізація. Для того, аби її втілити, доведеться закривати ряд програм, частину низькорентабельних об’єктів або іншим чином зменшувати оті 62% «соціалки» і збільшувати бізнесову складову. Можливо, доведеться, наприклад, пожертвувати забезпеченням замісною терапією. Від забезпечення необхідними медикаментами тих, хто потребує паліативної допомоги, відмовитися не можемо. Бо в нас і так декілька районів їдуть до Луцька, щоб отримати ці ліки.

Якщо власник хоче мати це підприємство як можливість підтримувати політику в галузі медикаментозного забезпечення в регіоні, то мусить грамотно визначити його подальшу долю. Мова про ресурс, який потрібен підприємству для того, щоб іти в ногу з конкурентами, надаючи при цьому ті соціальні послуги, які ми досі декларуємо. На жаль, реальна ситуація показує, що інших гравців фармацевтичного ринку це не цікавить.

Сьогодні в Україні на законодавчому рівні заговорили про нову форму державно-приватного партнерства – концесію. Це цікавий варіант для такого підприємства як наше, на мій погляд. Але знов таки: має визначитися власник. В обласної ради є фахівці, які мають вивчати цю можливість, є депутати, які мають приймати зважені рішення.

Зауважу, що кордоном я завжди відвідую одні і ті ж аптеки, мені цікаво, що у них відбулося відтоді, як я був востаннє. Цікаво спостерігати за регуляторною політикою у цьому бізнесі в інших країнах. Резюмуючи зауважу, що у такій галузі, як фармація, має бути жорстка державна політика, бо у цьому – безпека держави і її громадян.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!