Медреформа: що чекає на лучан у лікарнях із 1 квітня. ФОТО. ВІДЕО

Починаючи з 1 квітня в Україні стартує другий етап медичної реформи. Він стосуватиметься вторинної (спеціалізованої) ланки медичної допомоги.

Про те, що чекає лучан та якими є тонкощі реформи, розповіла директорка КЗ «Луцька міська клінічна лікарня», заслужений лікар України, кандидат медичних наук Лариса Духневич, пише ІА "Конкурент".

Це вона озвучила 5 березня під час круглого столу, який організував Громадянський Рух «СВІДОМІ». Його засновником є Андрій Покровський.



Присутня на заході депутатка Луцькради Алла Надточій зауважила, що для того, аби реформа відбулася, потрібне державне фінансування, якщо ж його не буде, то реформа йтиме неправильно. До того ж, із луцького бюджету часто дофінансовують медичну сферу, адже на кону стоять люди і їхні життя.


«Сьогодні ми бачимо, що фінансування буде не те, що на половину, а лише на третину на всю Україну. Це є проблемою. І ми сьогодні всі задумуємося, де ж брати решту коштів», – додала Алла Надточій.

Також зауважила, що влада декларує, що має бути все безкоштовно, однак так бути не може і людям потрібно пояснювати, що в повному обсязі безкоштовного лікування не буде.

Своєю чергою співзасновник Громадянського Руху «СВІДОМІ» Тарас Шкітер озвучив побоювання, щоб ті реформи, які відбуваються у Києві, не ускладнили життя тим людям, які працюють у Луцькій міській клінічній лікарні.

«На вас покладають вирішення багатьох питань, не даючи належного фінансування. А людей, які приходитимуть у цю лікарню, не буде це цікавити», – зауважив Шкітер.

Директорка КЗ «Луцька міська клінічна лікарня» Лариса Духневич продовжила, що ця проблема стосується вторинного рівня всієї України.

«Перш за все в нас є претензія до Національної служби здоров’я України (НСЗУ) і до Міністерства охорони здоров’я щодо інформаційної політики, яку вони проводять, говорячи про те, що з 1 квітня все стане безплатне. Ми б теж так хотіли, але розуміємо, що будь-яка реформа потребує грошей. Її без додаткового фінансування здійснити просто неможливо»,– пояснила Лариса Духневич.

Та навела у приклад вдалу реформу первинної ланки, в яку підключили гроші Світового банку, зробили амбулаторії, оснастили, дали комп’ютерне і програмне забезпечення, чітко сказали перелік послуг, який має бути на первинній ланці, дали фінансування на кожного жителя.

«Що стосується вторинної ланки, то вийшов закон про медичні гарантії населення, в якому прописано, що на медицину мають виділятися не менше ніж 5 % валового прибутку з бюджету. На сьогодні ця цифра повинна дорівнювати 226 мільярдів. А у 2020 році ми отримали 72 мільярди гривень. Тобто у три рази менше, ніж раніше», – уточнила директорка лікарнка.

Також додала, що там ще отримали комп’ютерного забезпечення, програм, за яким мають працювати, та й додаткове обладнання отримали далеко не всі заклади.

З її слів, говорити про те, що все буде безоплатно, коли видали тариф, який не включає в себе відповідних затрат, це неправильно.

«Ми всі розуміємо, що є 49 стаття конституції, яка говорить, що лікування повинне бути безоплатним для пацієнта. Це дуже добре, але є і 95 стаття, яка каже «тільки у межах виділеного фінансування можна проводити будь-які видатки». Декларовані гарантії не відповідають їх фінансовому забезпеченню», – наголосила Лариса Духневич.

За підрахунками, лікарні додатково треба ще мінімум 150 мільйонів гривень на рік. Окрім цього зауважила, що заклад готувався до реформи і завдяки підтримці міської влади вдалося зробити багато чого. До того ж, планується будівництво приймального відділення.

Зі слів Лариси Духневич, медики хотіли б, щоб тарифи відповідали тим затратам, які є.

«У тарифі немає чіткої специфікації, в нього включили все. Повинна бути чітко прописана специфікація: що включено в зарплату, що – на розхідні матеріали, що вони в себе включають, – аби всім було зрозуміло, на що можна розраховувати. Оптимально було б увести співоплату», – уточнила директорка КЗ.

Також звернулася до лучан, аби вони заключали декларації із сімейним лікарем.

«Якщо декларації немає і пацієнт звертається за медичною допомогою, то в екстрених випадках відмовити не можна, а решта – за кошти пацієнта. Якщо пацієнт прийшов без направлення, то він має заплатити за цю послугу. До цього лучани повинні бути готові. Звичайно, будуть черги, але якщо хтось хоче поза чергою, то повинен оплатити в касу вартість послуги», – уточнила нюанси реформи Лариса Духневич.

Також і сказала про позитивні сторони реформи.

«Мушу вступитися за реформу. В аспекті того, що вона зроблена не так, як треба, це одне. Але реформа правильна! Вона обумовлює, що будуть процвітати ті лікарні, які надають більше послуг і куди йдуть пацієнти. Інші – перепрофілюються», – зауважила головний лікар.

Своєю чергою заступник директора з інформаційно-аналітичної роботи Андрій Смольянінов у результаті підсумував:



«Ніхто не відміняв законодавчі акти, постанови законодавства про охорону здоров’я, НСЗУ саме визнає, що фінансування буде не достатньо і каже, що джерелами фінансування є державний бюджет, місцеві бюджети, кошти страхових компаній, кошти у вигляді благодійної допомоги від організацій, самих громадян та грантові кошти. Тож ніхто не забороняє громадянам вже сьогодні користуватися послугами медичного страхування. Але якщо воно є, то НСЗУ не платить».
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!