Атовець з Волині вирізьблює з дерева унікальні скриньки та кухонні набори. ВІДЕО

Атовець з Волині вирізьблює з дерева унікальні скриньки та кухонні набори. ВІДЕО
Це ремесло, розповідає колишній атовець Юрій Жук, допомагає йому відновитися після травм, які отримав під час війни на Сході.

Про це йдеться у сюжеті "Суспільного".

"Вирізав спочатку дружині дошку, потім мамі і так від сили вирізав три дошки з 2005 року по 2014..по Майдан", - каже атовець.

У невеликій майстерні пахне деревом і фарбою. Тут Юрій Жук майструє. Займатися цим ремеслом, говорить чоловік, почав два місяці тому, після курсів реабілітації. Там, каже, фахівці розгледіли його вміння.

Він двічі побував у зоні АТО. Спочатку, розповідає чоловік, у складі добровольчого батальйону. 2016-го пішов служити за контрактом, під час бойових дій отримав поранення і чотири контузії, нині має другу групу інвалідності.

"Там мене підірвало на міні, відірвало кілька пальців, але, не знаю як, але згадав як нас вчили фінські медики, взяв нитку і зшив собі пальці. І комбат приїхав і завіз мене в госпіталь", - пригадує Юрій Жук.

Після травм і поранень, каже Юрій, лікується постійно. Розповідає, морально підтримує родина.

"А мені в душі запала одна квітка, я її постійно вирізаю, щоразу вона в мене виходила гарніша. І намалював сім листочків. А чому сім листочків питають? Я кажу: квітка це моя сім’я, а сім листочків, це я, дружина і п’ятеро діток", - розповідає атовець.

"Давно хотілося малювати, бо за дітьми не було коли, а так це моя творча віддушина. Чоловік каже: а кому таке сподобається? Сподобалося", - каже дружина Юрія Жука Христина Єсейкіна.

Допомагає батькам старший син Юрій.

"Хочеться вирізати геометричну шкатулку. Воно, ніби і легко, але водночас і тяжко. Бо треба малювати. А я тільки вчуся", - розповідає син Юрій.

Дев’ятирічну Богданку мама навчила робити жіночі прикраси.

"Я робила такі сережки і вони зі справжнього каменю зроблені. Найбільше я люблю робити з бірюзи", - каже донька Богдана Жука.

Спочатку, говорить майстер, робив дерев’яні вироби, бо це допомагало відновлюватися після війни. Нині ж, каже, готовий, аби хобі переросло в постійну роботу.

"Кожна людина розраховує на себе, на власні сили. А щоб реалізувати і дати дітям те, що ми хочемо, треба починати щось робити. Просто так ніхто тобі нічого не дасть. Я сама це знаю, бо моя мама померла, коли мені було 10 років. Було тяжко і я вивчила цей урок. Кожна сім’я розраховує на власні сили", - зазначила дружина атовця.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.