Лучанин досягнув неабияких успіхів у кар’єрі танцівника брейку

Лучанин Андрій Слайковський – бібой, тобто танцівник брейку. У цій царині він досягнув неабияких успіхів, є переможцем чемпіонатів Європи та Азії, має 20 років досвіду у танцях та 14 років як викладач.

Також він відомий за його breaking name – тобто псевдонімом для виступів – bboy Andre. Андрій має власну танцювальну школу Iron City Breaking School та бренд одягу Iron Citу, - пишуть Волинські новини.

Назву своєї школи пояснює просто: вона – для сильних духом. Такими й виховує підопічних. Днями в Молодіжному центрі Волині він ділився з молоддю власними секретами успіху та поглядами на життя.

Чоловік побував у багатьох країнах світу, чимало побачив, чимало збагнув для себе. Але каже, що дуже любить рідне місто, вважає себе його патріотом.

«У мене навіть татуювання є у вигляді В’їзної вежі замку Любарта», – усміхається він.

Кар’єру танцівника брейку Андрій розпочав у 15 років. «У 2000 році пішла така хвиля, танцювати брейк стало модно, – розповідає він. – Ми купували на ринку касети з репом і вчилися танцювати. Одне слово, в ті часи це пробували всі, але залишилися одиниці. Я – серед них».

У 2005 році Андрій поїхав у Корею, пройшовши кастинг, упродовж п’яти років працював там у закладі на кшталт «Діснейленду», брав участь в корейському мюзиклі. Разом з корейським бібоєм вони стали чемпіонами світу. Каже, дуже сподобалася країна, а ще – повага молоді до старших. «Коли повернувся до Луцька, у свою школу, дуже багато з корейського стилю життя використовував там», – зазначає Андрій Слайковський.

Після того ще п’ять років бібой пропрацював у Китаї, де, зізнається, також почерпнув для себе багато корисного.

«Для того щоб досягти успіху, треба визначити для себе справу, яка тобі найбільше до душі, – переконаний чоловік. – Для мене це брейк. Через брейк я поїхав за кордон, познайомився з багатьма іноземцями, пізнав азійську філософію, культуру. Можна сказати, що брейк – це інтернаціональний танець. У ньому є багато елементів з козачка, гопака, капоейри, кунг-фу. Коли ти багато років у цьому всьому, починаєш цікавитися тією філософією, набуваєш майстерності, починаєш розуміти життя більш глибоко. Навіть коли ти впродовж багатьох років підмітаєш подвір’я, то можеш прийти до такого собі просвітлення у своїй справі. Тож, щоб прийти до успіху, по-перше, треба знайти себе і не гнатися за чимось, що здається тобі дуже привабливим. Варто давати волю своїй інтуїції. От мені, наприклад, один лікар заборонив танцювати, бо були проблеми зі спиною. Але я відчував, що брейк – це моє. Тож почав шукати інших лікарів, інші способи. І дійшов до того, що зі своїм тілом треба працювати – гімнастика, підкачування, закачування тощо. Одне слово, треба прислухатися до себе й не вестися на різні пафосні штуки».

Андрій Слайковський переконаний, що правильні рішення приходять до людини тоді, коли вона перебуває у гармонії з собою. «Послухайте добру музику, наприклад, класику, або ж побудьте певний час на природі, наодинці з собою, навіть просто погуляйте при нагоді біля Стиру, послухайте тільки себе – і знайдете багато відповідей на свої запитання», – радить він.

Щодо мотивації, то Андрій каже, що ще на початку кар’єри вони з товаришами поставили собі високу планку – бути найкращими в Україні. На це й працювали. І, не без гордості зазначає Андрій, у Луцьку – одна з найпотужніших шкіл брейку в Західній Україні. А його вихованець Максим Борсук, якого тренує вже 12 років, – один з найкращих в Україні, член збірної команди юніорів з брейкдансу. У Андрієвій команді, якій уже 20 років, – Дмитро Монатик, Михайло Цвєтков, Андрій Онопрієнко, який брав участь у шоу «Танцюють всі», Олександр Філін, який уже 10 років живе в Швейцарії і там розвиває брейк. Є в команді учасники з Бразилії, Тайваню. «Тобто наш луцький стиль настільки всім подобається, що чуваки з інших країн хочуть разом з нами качати танцполи», – усміхається Андрій.

На запитання, що більше подобається – танцювати, викладати чи створювати одяг – Андрій Слайковський відповідає по-філософськи: «Напевно, подобається все однаково. Коли зібрав талановитих андеґраундних хлопців і зробив з них команду – це круто, створювати одяг, який хочуть носити – теж круто».

Андрій зізнається, що бували часи, коли часу на все катастрофічно бракувало. «Траплялося, що ось у мене ще купа справ, а треба вже збиратися в дорогу, мама наколінники прала й на батареї сушила, – пригадує чоловік. – Але мені хотілося жити в такому шаленому темпі й намагатися скрізь встигати. Це класно насправді».

У планах в Андрія Слайковського – зробити шоу, в якому учасники танцювали б брейк у народних українських строях та під нашу народну музику. «Я вже казав, що в брейку дуже багато рухів з гопака, козачка, – пояснює бібой. – У світі доволі часто доводиться чути вислів russian steps. Який russian steps? Це наш козачок! Хочу, щоб про це знали і не плутали. Один хлопець з України на чемпіонаті світу сказав: «Russian steps are from Russia. Ukrainian dance Cozachok is from Ukraine, remember this». Ось що круто. Хочу, щоб Луцьк, Україна стали брендами якості».

Оксана ГОЛОВІЙ

Фото з особистого архіву Андрія Слайковського

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!