Чому падає долар і чи зміцниться гривня далі: пояснення економістів

Минулого року гривня зросла на 16%. Українці захвилювалися і зацікавилися, чи не зміцниться гривня ще більше.

Чому долар падає, а гривня міцніє, чи корисно це для українців, варто запасатися доларом чи не поспішати, пояснює "24 канал".

У 2019 гривня показала найбільші темпи зростання серед всіх валют світу. Кожна інша валюта впала відносно гривні. Гривня “ввійшла” у 2019 рік за курсом 27 за долар, а “вийшла” з курсом у 24. Зростанню гривні сприяє декілька ситуацій у фінансовій та торговельно-економічній сферах України та світу, пояснили аналітики.

Що буде з курсом у 2020?

Щодо курсових прогнозів, експерти відштовхуються від державного бюджету, де на 2020 рік зазначений показник у 27,5 гривні з долар. Хоч, у проєкті кошторису, який подавався до першого читання, прогнозували курс на рівні 28,2.

"Це той приблизний вектор на який орієнтуються в бюджетній політиці. Інших орієнтирів для прогнозів зараз просто не може бути. Те, що останніми місяцями відбувається з гривнею – це її аномальне зміцнення, абсолютно не відповідає ні економічній ситуації в країні, ні фінансовому стану", – пояснює економіст Андрій Новак.

Водночас аналітики JP Morgan, одного з найбільших банків США, вважають, що долар зросте до 27 гривень аж в третьому кварталі 2020 року.

У першому кварталі – 25,5 гривні за долар,
У другому – 26,3 гривні за долар,
У третьому – до 27 гривень за долар.

Якщо облікову ставку знизять. А це вже робили у 2019 і планують робити й надалі, то гривня перестане посилюватися. І навіть послабне та повернеться до 25 за долар, прогнозує Олександр Савченко, ректор Міжнародного інституту бізнесу.

"В мене поки два сценарії: один здоровий і тоді я прогнозую курс гривні на 2020 рік в межах 25-26 гривень за долар. Другий – нездоровий, якщо уряд та НБУ продовжуватимуть неадекватну політику. В такому випадку може бути обвал до 27-28", – резюмує Олександр Савченко.

Що впливатиме на гривню у 2020?

Боргові виплати. У 2020 Україна має виплатити найбільший борг за свою історію. Лише МВФ ми повинні виплатити 1,4 мільярди доларів цього року.

Перекази від заробітчан. З січня по листопад в Україну надійшло 11,7 мільярдів доларів від заробітчан. Це приплив валюти у країни, що відповідно зміцнює гривню. Якщо перекази скоротять, то це негативно вплине на українську гривню.

Кредити. Скільки кредитів ми отримаємо від міжнародних партнерів. Поки що ситуація виглядає оптимістичною. Україна залучила гроші за рахунок єврооблігацій та очікує рішення МВФ щодо нового 3-річного кредиту.

Серед інших факторів також валютні надходження від транзиту природного газу, світові ціни на нафту і природний газ, а також стан світової економіки в цілому. Адже в глобалізованому світі чергова криза зачепить і Україну, як було у 2008.

Чому гривня у 2019 зросла?

Експертка Міжнародної спілки "Інститут національної політики" Марина Багрова у коментарі 24 каналу пояснила, що падіння курсу долара і зміцнення гривні обумовлюється чотирма зовнішніми сприятливими економічними факторами:

1. Підвищенням світових цін на одні з основних товарів українського експорту: руду і зерно.
2. Збільшення в Україні обсягів іноземної валюти і, як наслідок, падіння її вартості.
3. Повернення в Україну значної маси офшорних грошей для оплати олігархами виборчих кампаній своїм кандидатам у народні обранці.
4. Падіння цін на газ, що закуповується Україною за валюту в Європейському Союзі.

Експерт з інвестицій та прогнозування Європейського аналітичного центру Вадим Бардась пояснив 24 каналу, що головна причина "дешевого" долара – мала кількість гривні у фінансовій системі і одночасно широка пропозиція долара в Україні.

Разом із тим, на 12,5% збільшились перекази українських заробітчан та відбулось зростання експорту товарів. Також додаткову підтримку національній валюті надають аукціони з розміщення ОВДП з довгостроковим терміном обігу, які користуються попитом серед іноземних учасників, уточнив експерт.

Зокрема, у січні Україна виставила єврооблігації вартістю 1,25 мільярдів доларів під 4,375% річних. Це рекордно низька ставка, а чим вона нижча, тим економіка країна стабільніша та надійніша. Це свідчить про довіру з боку іноземних інвесторів.

Також в країні відбувається фінансова стабілізація завдяки зростанню обсягів експорту та портфельних інвестицій, зазначив Бардась.

"Задекларований курс чинного президента та майбутнього парламенту на подальші антикорупційні заходи в країні знайшов широку підтримку серед міжнародних партнерів України. А це – майбутнє надання додаткових ресурсів ЄС та МВФ, що для іноземних інвесторів є позитивним сигналом того, що ділове середовище покращується", – уточнив Бардась, експерт з інвестицій.

У лютому МВФ можуть затвердити нову трирічну програму EFF для України на 5,5 мільярдів доларів. Таким чином вже цього року ми можемо отримати 1,5-2 мільярди доларів кредиту.

Голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин також вбачає причину зміцнення гривні у спекулятивному рухові капіталу, тобто що іноземців привабили високі ставки по ОВДП. Додає, що другим фактором є високі врожаї.

Але також – акцентувала Марина Багрова – існує рукотворний фактор зміцнення гривні з боку Національного банку України. Йдеться про вилучення "зайвих" грошей з економіки країни.

НБУ випустив депозитні сертифікати і продав їх комерційним банкам зі ставкою в розмірі 17,5%. При тому, що в більшості пострадянських країн ставка становить 4-7%.

Чи сприятлива тенденція зміцнення гривні для України?

Марина Багрова вважає, що така рукотворна економічна політика не може довго тривати. "При невеликій зміні зовнішньоекономічної кон'юктури, в умовах неробочої і нестабільної економіки, всі ці схеми з дефіцитом гривні і профіцитом спекулятивної валюти можуть звалитися і курс гривні різко впаде", – зазначила експерт.

З одного боку зміцнення гривні підвищують добробут населення в плані того, що у доларах їхні доходи зростають. Це корисно для підприємств, які закуповують обладнання, сировину та інше з-за кордону. В кінцевому результаті це навіть дає їм змогу здешевити продукт. Проте є і негативний бік.

На думку радника президента та члена наглядової ради Міжнародного Фонду Блейзера Олега Устенко, тренд, який ми побачили протягом останнього року, коли йшло різке укріплення гривні, – не дуже хороший.

Це проблема для українських експортерів. Не потрібно забувати – українська економіка експортно орієнтована. Половину нашого валового внутрішнього продукту ми отримуємо за рахунок експорту товарів. Якщо ревальвує наша грошова одиниця, то послаблюються конкурентні позиції українських експортерів. Варто зауважити – вони й так ослабли, приміром, по металургам. Це було чітко видно: протягом поточного року ціни на світових сировинних ринках по металу знизились майже на 20%, тобто по ним нанесений удар. Знову ж, це значна частка українського експорту.




Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!