«Хлопчина з очима романтика»: спогади вчителів про загиблого на війні Миколу Сорочука

Вчителі загальноосвітньої школи села Лище Луцького району поділились спогадам про колишнього учня Миколу Сорочука, який загинув на Сході України.

Ворожа куля обірвала життя світлої, позитивної, життєрадісної людини. Саме таким згадують хлопця вчителі закладу, - йдеться на сайті Підгайцівської громади.

«Звичайно, в усіх нас був шок від страшної звістки. Тому що ми пам’ятаємо Колю веселим, життєрадісним хлопчиком. Я познайомилася з ним, коли працювала на посаді заступника директора з виховної роботи. Він хотів брати участь у всіх заходах. Дуже любив спорт, був учасником танцювального ансамблю і драматичного колективу, і йому все вдавалося. Коли я зустріла Миколу після його перебування в зоні АТО, то це вже був дійсно дорослий чоловік, який по-іншому цінує життя, по-іншому дивиться на світ. Він дуже хотів жити, творити, поступив в академію рекреаційних технологій на правознавство, і мав наміри ще на одну спеціальність вступати, бо казав, що хоче багато знати.

У маршрутці він завжди першим підхоплювався, щоб уступити місце. Я дякувала його мамі за те, що виховала такого хорошого сина. У всіх нас залишилися тільки теплі спогади про нашого Колю", - розповідає директор Тетяна Миколаївна Науменко.

«Я знав Миколу, бо викладав в нього фізику. Цей хлопчина був завжди привітним, мав тонке почуття гумору. І, мабуть, завдяки цьому його цінували учні, з якими він вчився. І я це бачив по їхньому відношенню до нього. Миколу поважали, до його думки прислуховувалися і однокласники, і класний керівник», - говорить заступник директора з навчально-виховної роботи Ткачук Олександр Іванович.

«Хлопчина з очима романтика. Саме так я би назвала нашого Колю Сорочука. Він був напрочуд щирим, добрим, веселим, врівноваженим, толерантним, у нього було багато друзів. Мені здається, що він навіть не міг ображатися, бо сам ніколи нікого не ображав.

Це була світла і добра людина. Пригадую, що він навіть пробував писати вірші, одного разу прийшов в учительську і приніс мені свого вірша. І це, як не дивно, був вірш не про перше кохання, не про маму, а про наше сьогодення. Про неправду, яка коїться в світі. Тобто, вже тоді було помітно в цьому хлопчині порив до справедливості, до добра. Дуже прикро й боляче…», - ділиться спогадами вчитель української мови і літератури Назарук Євгенія Іванівна.

А вчитель історії Валентина Сергіївна Крикавська розповідає: «Дуже сумно й боляче, що шкільною сім’єю ховаємо вже другого такого світлого хлопчика, яким був Коля. Хорошою, гарною і дуже відповідальною дитиною – таким він, мабуть, запам’ятається. З великими сірими очима, із щирою посмішкою на вустах. Дуже шкода, що так закінчився його земний шлях».

«Микола Сорочук назавжди буде для нас – учнів та вчителів – прикладом великого патріотизму», - резюмує вчитель біології і географії Ольга Михайлівна Мельничук.

Нагадаємо, 22 січня у зоні проведення ООС від пострілу снайпера загинув Микола Сорочук, житель села Лище Луцького району.

23 січня у селі Лище Луцького району у пам'ять про загиблого бійця Миколу Сорочука провели жалобну лінійку.

Також учора, 23 січня, заупокійна молитва, а також прощання побратимів із загиблим від кулі снайпера 22-річним волинянином Миколою Сорочуком відбулося у місті Маріуполь Донецької області.

Голова Волинської ОДА підписав розпорядження, що 24-25 січня в області оголосили дні жалоби за загиблим в ООС військовослужбовцем.

Сьогодні, 24 січня, траурний кортеж з тілом Миколи Сорочука зустріли на межі Рівненської та Волинської областей, а згодом повезли до рідної домівки у селі Лище.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!