Як Волинь розпорядилася двадцятьма мільйонами доларів Світового банку

У 2013 році між Україною та Світовим Банком була досягнута домовленість про допомогу у вирішенні проблем української медицини. Так народився спільний проект Світового банку і Міністерства охорони здоров’я України «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей».

Спочатку йому співали осанну, а потім з таким самим ентузіазмом почали звинувачувати в різних гріхах: і завдань, мовляв, своїх він не виконав, і гроші витратили не на те. Найсміливіші навіть стверджували, що кошти були використані не за призначенням. Редакція газети «Ваше здоров’я» вирішила з’ясувати, чи пішли гроші Світового банку на користь українським пацієнтам.

На участь у проекті претендувала 21 область, але лише 8 отримали кошти. Серед них і Волинська. Субпроект Світового банку «Вдосконалення медичної допомоги хворим із хворобами системи кровообігу у Волинській області» був найбільш капіталоємним. Активна фаза його реалізації розпочалася у 2015 році. Тоді підписали субсидіарну угоду і почали відбір консультантів.

Як зазначає Ольга Булковська, консультант із комунікаційних технологій субпроекту Світового Банку у Волинській області, проект писали ще до початку реформування медичної галузі, приблизно у 2013 році. Однак над ним працювали фахівці, які добре розумілися на стратегічних напрямках розвитку медицини.

Тож нині він повністю відповідає завданням медичної реформи, яка розпочалася тоді, коли субпроект уже втілювали в життя. Субпроект охоплює всі три рівні надання медичних послуг.



Основні складові субпроекту Світового банку

«До справи підійшли комплексно, враховуючи відповідні потреби пацієнтів. На первинці людині, яка звертається до медика, потрібно швидко виміряти тиск, визначити рівень глюкози та холестерину в крові. На підставі цих показників приймають рішення про подальші дії. Інша справа — обласна лікарня, де працюють вузькопрофільні фахівці та є потреба у надсучасній дороговартісній апаратурі. Тому для третинної ланки закуповували ангіограф, УЗ-апарати, кисневу станцію чи кардіореанімаційне обладнання. Нас цікавили реальні потреби області, а не популістські гасла. Зрозуміло, що не можна поставити ангіограф мало не в кожній лікарні краю: це недоцільно як фінансово, так і з точки зору навантаження на фахівця», — пояснює Ольга Булковська.

Окрім розвитку мережі амбулаторій і комп’ютеризації первинки велику увагу приділили й вторинній ланці.

«Наша команда зробила акцент на створення ще одного реперфузійного центру та розвиток лікарень, де є кардіологічні відділення. Потім ці заклади в процесі реформи були визначені як лікарні інтенсивного лікування. Тобто наш проект цілком вписувався в сучасну реформу галузі. Це дуже допомогло. Реалізація на рівні первинки відбулася безболісно. На старті ми мали практично готову інформаційну систему та комп’ютеризовані робочі місця. На вторинці вдалося серйозно підсилити наші опорні заклади, поставити туди високотехнологічне обладнання. Крім того, створено третій реперфузійний центр, який розташований у Ковелі. Це забезпечує доправлення майже всіх пацієнтів із гострим інфарктом міокарда в межах терапевтичного вікна, незалежно від місця проживання», — розповідає начальник управління охорони здоров’я Волинської ОДА Ігор Ващенюк.

Куди пішли гроші?

Загальна сума отриманих коштів у рамках проекту — 20 млн дол. Використані ще не всі, але контракти підписано майже на всю суму.

«Проект умовно поділили на чотири компоненти. По кожному з них створили робочу експертну групу.

Перший — будівельні роботи, котрим у проекті Світового банку відведено важливу роль. Так, 9 із 20 млн дол. спрямовано саме на реконструкцію та ремонт приміщень під амбулаторії загальної практики-сімейної медицини. Загалом передбачено будівництво й реконструкцію 32 об’єктів. На сьогодні на 31 підписано контракти і тривають роботи. Один об’єкт також був законтрактований, але у зв’язку з виявленням підрядником аварійного стану будівлі (амбулаторія села Лаврів) вирішено провести коригування та повторні торги. Решта об’єктів за планом мали бути здані до кінця 2019 року. Але через те що в першому півріччі фінансування з державного бюджету не було, процес дещо затягнувся у часі. Річ у тому, що гроші субпроекту Світового банку виділяються Мінфіном як субвенція для області. Ми отримали перший транш наприкінці червня, хоча він мав надійти ще в лютому-березні. Крім того, цього року нам мали виділити 200 млн грн, а виділили лише половину. Затримка приз­вела до того, що деякі підрядники знизили темпи проведення робіт на об’єктах. Зараз же на 17 об’єктах частка виконаних робіт перевищує 90%», — зазначає консультант з управління, асистент субпроєкту Світового банку у Волинській області Оксана Гичук.

Друга складова проекту — закупівля сучасної медичної апаратури, меблів і витратних матеріалів. У цілому на медичне обладнання витрачено майже 8 млн дол. Усе, що планували, вже закупили.

Третій базовий компонент субпроекту — ІТ. У його рамках створено реєстр пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями й електронну картку пацієнта. Тепер будь-який медичний заклад області має доступ до історії хвороби конкретного пацієнта в електронному вигляді. У рамках IT-компоненту придбано понад 500 комплектів комп’ютерного обладнання для амбулаторій — ПК, ноутбуки, принтери, що полегшило роботу лікарям первинки.

Четвертий компонент — навчання медперсоналу й інформаційний супровід субпроекту, зокрема і просвітницька робота серед населення.

Загальна вартість проекту спочатку становила 30 млн дол. Зараз — 20 млн дол. Суму зменшили, оскільки угода про позику розрахована на п’ять років — до вересня 2020 року.



Тендерні перешкоди під час реалізації субпроекту Світового банку

Звісно, під час реалізації такого масштабного проекту виникли певні труднощі. Частина із них була пов’язана з тендерними процедурами.

«Ми прагнули, щоб закуплене обладнання було від провідних світових виробників медичної техніки та відповідало найсучаснішим стандартам. Тому до робочої групи, що формувала перелік необхідного устаткування, ввійшли практикуючі лікарі, які й мали б на ньому працювати», — розповідає Ольга Булковська.

«На перших етапах виникли труднощі зі складними тендерними процедурами, адже області раніше не брали участі в міжнародних торгах. До проведення тендерних процедур висунуто певні вимоги. Ми не маємо права прописати в них, що хочемо закупити обладнання від тих чи інших виробників. Можна лише зазначити конкретні вимоги до нього. Для закупівлі високотехнологічного обладнання для вторинної та третинної ланок проблем із виконанням цього пункту не виникало. Складніше було з первинкою. Прописати там чіткі критерії, щоб під них не потрапили якісь не дуже надійні китайські виробники, практично нереально. Втім на первинці теж вдалося уникнути закупівлі неякісного обладнання», — ділиться Оксана Гичук.

На початку 2018 року перше обладнання, придбане за кошти позики Світового банку, отримали амбулаторії загальної практики-сімейної медицини. Перелік поставленого чималий: портативні електрокардіографи, стетофонендоскопи, тонометри, ваги, сумки-холодильники для біоматеріалу, сумки-укладки лікаря, небулайзери, офтальмоскопи, експрес-аналізатори сечі та крові з витратними матеріалами, пульсоксиметри, апарати Ротта.

Завдяки проекту Світового банку неможливе стало реальністю

Нове обладнання дало поштовх до вдосконалення методик лікування. Збільшилася кількість складних операцій, зокрема інтервенційних нейрохірургічних втручань. Ще рік тому пацієнтів із тяжкими патологіями з Волині відправляли на лікування в Київ. Зараз же волинські кардіологи можуть лікувати їх самостійно. Також у Волинській обласній лікарні інтенсивно розвивають гібридні оперативні втручання: поєднання відкритих операцій на судинах нижніх кінцівок й ендоваскулярних втручань. Ці складні тривалі операції, які дають змогу зберегти нижню кінцівку, стали можливі завдяки новому устаткуванню.

Олександр Дудар, тимчасово виконуючий обов’язки головного лікаря КП «Волинська обласна клінічна лікарня», стверджує, що субпроект Світового Банку дав змогу медзакладу піднятися на значно вищий рівень лікування хвороб серця: «Паралельно з інвазивною кардіологією ми посилили такий напрямок, як електрофізіологія: організували сучасний рентгенопераційний блок, оснащений рентгенівською установкою та радіочастотними абляторами, а також забезпечений витратними матеріалами для усунення проблем провідникової системи. Тепер ми ефективніше лікуємо аритмії — дістаємося до ділянки в серці, яка виробляє патологічний імпульс, проводимо її деструкцію й таким чином забезпечуємо правильний ритм серця. Установка для проведення інвазивних електрофізіологічних досліджень серця із генератором для радіочастотних абляцій із помпою та програмованою електрокардіостимуляцією виробництва США дає можливість діагностувати та вилучати зони аритмії. Це сприяє радикальному вирішенню проблеми за допомогою оперативного втручання з мінідоступу, тобто уникаючи накладання швів і, відповідно, шрамів та рубців. Орієнтовна вартість усього рентгендіагностичного комплексу приблизно така сама, як і нового ангіографа».

У Волинську обласну клінічну лікарню також було поставлено кардіо-стимулятори. Ринкова вартість одного такого апарата — від 25 до понад 100 тис. грн. Усі вони вже встановлені пацієнтам, які цього потребували.

Ще один напрямок, який вдалося посилити завдяки реалізації проєкту, — відкриті оперативні втручання на серці.

«Уявіть собі: людина лежить на операційному столі, де її життя упродовж 6-8 годин забезпечує апарат штучного кровообігу. Якщо техніка раптом підведе, наслідки можуть бути фатальними. Тому всі клініки, які дбають про безпеку пацієнта, повинні мати не один такий прилад. У рамках проекту Світового банку установа отримала найсучасніший апарат штучного кровообігу. Також придбали сучасні операційні столи, безтіньові лампи, повний набір інструментарію для кардіохірургів, індивідуальні пристрої для збільшення зображення й освітлювачі. Таке обладнання дає змогу зменшити тривалість оперативного втручання на серці й зекономити кошти», — зазначає Олександр Дудар.



Лише КП «Волинська обласна клінічна лікарня» отримала в рамках субпроекту матеріальних цінностей на понад 100 млн грн.

Новітнє обладнання сприятиме економії

Також Волинська обласна клінічна лікарня отримала сучасне устаткування, яке дає змогу якісно помити та простерилізувати відпрацьований інструментарій, що подовжує тривалість його експлуатації. У рамках проекту Світового Банку придбано й сучасну наркозну станцію, і апарат штучної вентиляції легень. В установі планують найближчими місяцями закупити кисневу станцію для централізованої подачі кисню, яка повністю змінить систему газопостачання лікарні. Це обладнання дасть медзакладу змогу генерувати кисень зі звичайного повітря й подавати його за новою системою в усі операційні та реанімаційні зали. Раніше кисень отримували в рідкій формі, заливали в центральну кисневу станцію і через неї постачали на всю установу, витрачаючи на це близько 1 млн грн. у рік. Паралельно відбувається реорганізація всієї системи газопостачання з метою мінімізації втрат. А тепло, яке виділяється під час утворення кисню, спрямовуватимуть на обігрів води, завдяки чому вдасться зекономити кошти на утримання медзакладу.

«У сфері лабораторної діагностики наша лікарня поповнилася найсучаснішим комплексом — автоматичним аналізатором, який дає змогу виконувати біохімічні дослідження крові, повністю усуваючи вплив людського фактора. На ньому за одну годину можна виконати 1500 різних досліджень, а за зміну відповідно — 7000. Пропускна здатність лабораторії виросла настільки, що нам вдається задовольнити навіть потреби районних лікарень. У лабораторію придбали сучасні прилади для визначення білків-маркерів, автоматичні аналізатори систем згортання крові та прилади для загального аналізу крові й витратні матеріали до них. Завдяки проекту хворі кардіологічного профілю отримують увесь спектр цих досліджень безкоштовно», — наголошує Олександр Дудар.

Субпроект Світового банку «Вдосконалення медичної допомоги хворим з хворобами системи кровообігу у Волинській області» наближається до завершення. Звісно, щоб повною мірою відчути ефект від застосування нового обладнання, потрібно кілька років. Що ж стосується питання раціонального використання коштів Світового банку, то на фінішній прямій субпроекту зрозуміло: на Волині завдяки подібній співпраці вдалося придбати обладнання такого рівня, яке самотужки регіон не потягнув би ще кілька років. А це означає, що зменшиться рівень захворюваності на серцево-судинні недуги, а також інвалідизації та смертності внаслідок цієї патології.



Петро ГЕРАСИМЕНКО
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!