Як у Ковелі евакуювали людей під час Першої світової війни. РЕТРОФОТО

У часи Першої світової війни з Ковеля та навколишніх сіл людей евакуювали у східні губерній Російської імперії.

На сайті відомого інтернет-архіву kulturpool.at вдалось знайти фото із міста Ковеля, що датуються 1915-1916 роками, повідомляє "Район.in.ua".

Перед читачам, на світлинах столітньої давнини постає картина евакуації місцевого населення з міста Ковеля та навколишніх сіл.

Весною 1915 року по всій лінії фронту почалося примусове виселення селянства, в першу чергу чоловіків призовного віку (від 17 до 45 років), щоб зберегти кадри для поповнення армії і позбавити ворога трудових ресурсів. Виселення чоловіків йшло і при «очищенні Галичини».

Одночасно у сільського населення, включаючи жителів Галичини, реквізувалися запаси продовольства, крім місячної норми. Якщо надлишки продуктів не могли вивезти, їх знищували. Крім того, військове командування російської армії віддало розпорядження реквізувати і відправити в тил всю худобу, знищити посіви косовиці.

В середині серпня 1915 року почалася «примусова евакуація» в стоверстовій прикордонній смузі Волинської, Подільської і Бессарабської губерній всього населення від 12 до 50 років, що супроводжувалася «знищенням запасів продовольства, відведенням худоби, коней, що є для населення найбільшим лихом і повним руйнуванням». Волинян евакуйовували до східних губерній Російської імперії.

На кількох фото можемо побачити, що люди в очікуванні потяга на залізниці. Відомо, що з осені 1915 року біженців перевозили тільки по залізницях, причому в більшості випадків «маршрутними потягами» з прямою доставкою людей до пункту призначення. У жовтні сформували 200 таких потягів, кожен з яких вміщав понад 1 тисячу осіб з речами.

Дослідники розповідають, що у офіційних джерелах процес евакуації описуються, як цивілізований процес, у якому на першому місці комфорт людей.

Кажуть, що при посадці в потяг дозволяли брати не більше двох пудів багажу на одну людину, але фактично вантажили все домашнє начиння. Більшість біженців їхали зі значним запасом пшениці, борошна та інших продуктів. Кожен ешелон мав свого супровідника, який дбав про евакуйованих від моменту посадки до розселення в місцях прибуття. Всіх біженців забезпечували теплим одягом. На спеціальних пунктах транзитних станцій людей годували теплою їжею, включаючи видачу дітям яєць, молока і білого хліба. Одночасно медики надавали допомогу хворим, епідемічних хворих видаляли з ешелонів для стаціонарного лікування.

Проте, насправді все виглядало не так позитивно. Потяги біженців рухались надзвичайно повільно, з коротких зупинок на час годування, рушали без попередження, тому одні люди встигали отримати їжу, а інші відставали від потяга. Вагони були «битком набиті», здоровими та хворими на тиф та холеру.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!