Лучанка шиє м’які іграшки, які схожі на своїх майбутніх власників

Лучанка Алла Філюк шиє чудові лялечки під брендом «Ляля Бяка».

За освітою жінка – психолог, - пишуть Волинські новини.

«Народилася й виросла я в Ратному, по закінченні школи вступила до тодішнього ВДУ на психологічний факультет. Після закінчення університету трохи працювала за спеціальністю, трохи не за спеціальністю, – розповідає про себе. – А потім мене потягнуло на хендмейд. Якось ішла Півничним ринком і в одному з магазинчиків побачила м’які іграшки ручної роботи. Вони мені дуже сподобалися, вирішила й собі спробувати пошити. Прийшла додому, подивилася в інтернеті, як це робити і… купила вживану швейну машинку. Почала шити іграшки, приносила на роботу, показувала колегам. Так у мене стали з’являтися замовлення. А коли народився синочок, я вже з декрету на роботу й не вийшла. Зрозуміла, що можна поєднувати приємне з корисним: робити те, що подобається, ще й на тому заробляти».

Загалом, для людини творчої сидіти в офісі з дев’ятої до шостої і працювати з паперами – ще те випробування, зізнається майстриня. «Оскільки я психолог за освітою, то маю в планах проводити заняття з арттерапії, – ділиться планами Алла. – Адже за допомогою творчості зможу допомагати і дорослим, і дітям. Наприклад, коли дитину щось тривожить, або ж їй складно адаптуватися в школі, під час творчого процесу це можна пропрацьовувати. Нині я їжджу в Київ на навчання, підвищую свою кваліфікацію. Думаю, це перспективний напрямок».

Як і будь-яка людина з великим добрим серцем, пані Алла не стоїть осторонь, коли її просять долучитися до якогось благодійного проєкту, дає свої іграшки на благодійні ярмарки.

«Коли до мене звертаються з проханням пошити ляльку, наприклад, на подарунок, то мені потрібна певна інформація про людину, для якої шитиму, – розповідає про особливості роботи майстриня. – Якщо це портретна лялька, тобто схожа на людину, для якої призначена (це, до речі, нині дуже модно), то мені треба знати, який у неї колір волосся, зачіска, стиль тощо. Не обов’язкова навіть фотографія. Я ж не можу промалювати на ляльці обличчя, а от відтворити форму зачіски, елементи одягу, атрибути професії – легко. Але часто так буває, що мені просто описують людину і я інтуїтивно вгадую, який вона має вигляд. Ляльки виходять дуже схожими на своїх майбутніх власників».

Секрет успіху, каже Алла Філюк, у тому, що вона робить те, що любить. «Я не можу віддати людині іграшку, яка мені не подобається. Звісно, в кожного свій смак. Але коли робиш щось з душею, пропускаєш через себе, то така робота точно нестиме лишень позитивну енергетику й неодмінно сподобається тому, для кого призначена – У мене буває так, що іграшка народжується дуже швидко та легко, а іноді доводиться зазнати мук творчості: то одяг переробляєш, то волосся», – розповідає жінка.

Вбрання та взуття для своїх лялечок пані Алла і сама створює, і в інтернеті замовляє. Усе залежить від побажань клієнта. «Хтось хоче, щоб лялечка була в кедах і мала волоссячко, схоже на натуральне, тоді це замовляю, а деякі лялі мають волосся з ниток і взуття з тканини – таке сама роблю, – пояснює майстриня. – Важливо знати й вік того, для кого призначена лялька. Якщо це для дитини, то матеріали мають бути більш натуральними й практичними, приємними на дотик. Коли лялька для дорослих, то вона, найімовірніше, буде інтер’єрною, там уже можна замовити штучне волосся, кросівочки. Часто шапочки, шалики, кофтинки для ляльок мені в’яже мама. Ще маю в цьому помічницю – юну сусідку, вона теж залюбки створює одяг для лялечок».

Майстер-класи Алли Філюк розпочалися із маленької затишної кав’ярні «Альваро». «Три роки тому тут я вперше провела майстер-клас із виготовлення ведмедика, – пригадує жінка. – Тоді прийшли сусідка і ще одна дівчинка. Але щотижня охочих ставало все більше й мені вже було ніяково займати місце в цій компактній кав’ярні. Тож вирішила шукати приміщення під майстерню. Але не суто для себе, а для того, щоб там можна було вчити дітей».

Алла Філюк каже, що не ставить дітей у якісь рамки під час творчості: «У мене є заготовки, а вони вже самі обирають собі колір тканини, волосся, взуття лялечок тощо. Одне слово, починають фантазувати. Дуже часто в моїх клієнтів у результаті виходить автопортрет».

У середньому майстер-клас триває приблизно дві години. «Звісно, багато залежить від віку дітей і того, скільки їх прийшло. Вони тут і працюють, і релаксують, – провадить майстриня. – Після майстер-класів дітки біжать додому щасливі, адже іграшка, створена власноруч, особлива. Якось одна мама розповіла, що її дитина замовила майстер-клас у «Лялі Бяки» Миколаєві! Можу похвалитися тим, що одна дівчинка, яка є шанувальницею Наді Дорофеєвої, шила в мене для кумира дві ляльки. Одну дарувала їй у Рівному, другу – в Луцьку. А ще одна дівчинка створювала ляльку для Тіни Кароль. Приходять до мене й хлопчики, аби пошити ляльку для когось із друзів, або ж для мами чи бабусі».

Пані Алла зізнається, що всі клієнти для неї – особливі, адже в кожній роботі вона викладається по максимуму. Чимало її ляльок «емігрували» до США, Італії, Іспанії та інших країн. «За кордон часто просять пошити ляльку в національних строях. Одна з моїх улюблених – жінка з немовлятком на руках», – ділиться майстриня.

Жінка каже, що їй дуже добре працюється увечері, коли вкладе чоловіка з сином спати. Тоді вона вмикає собі якусь лаунж-музику, заварює чайок та береться до роботи. А загалом, творчий настрій для неї може створити навіть споглядання тканин. «Я дивлюся на тканину, намистинки, ґудзички і вже знаю, що пошию», – усміхається.

Аби відволіктися й набратися сил та енергії для творчості, Алла змінює обстановку – їде на кілька днів з міста. «Нині от поєдную це із навчанням, коли їжджу до Києва, – усміхається. – Виїжджаю на день раніше й просто гуляю містом або насолоджуюся краєвидами. Робота з людьми потребує неабиякого ресурсу. Але для відновлення й перезавантаження мені достатньо два-три дні. І вже знову хочеться щось робити».

Оксана ГОЛОВІЙ

Фото з особистого архіву Алли ФІЛЮК


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!