Священикам не потрібно реєструвати прихожан

Чутки про примусову й негайну реєстрацію персональних даних священиків та їхніх парафіян є неправдивими, запевняють в уряді – церкву ніхто не змусить створювати особовий реєстр своїх прихожан.

Як повідомляє прес-служба Володимир-Волинської єпархії УПЦ, скандальна ситуація визріла напередодні Нового року. Деякі священики розповіли в єпархії, що податкова служба залякувала священиків, прирівнявши їх до підприємців, штрафами до 17 тисяч гривень у разі невчасної реєстрації бази персональних даних.

Багато хто поспішив подати інформацію про базу персональних даних, котрих фактично немає.

Однак у відповідь на офіційного звернення Священного Синоду УПЦ до українського уряду Міністерство культури України надіслало лист, в якому роз’яснюється, як поєднати свободу совісті та захист персональних даних.

Насамперед наголосимо, що занепокоєння священнослужителів і віруючих викликав законодавчий припис у законі, згідно з яким на релігійні організації, так само, як і на політичні партії та громадські організації, «покладається обов’язок з обробки персональних даних членів релігійних об’єднань або осіб, які підтримують постійні контакти з релігійними об’єднаннями у зв’язку з характером їхньої діяльності».

Так ось, Міністерство культури, поділяючи стурбованість Священного Синоду нагадує, що «спеціальним законодавчим актом, який визначає діяльність релігійних організацій та їх правовий статус, є Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації». Даний закон не містить для релігійних організацій обов'язку створювати бази персональних даних та забезпечувати в них обробку відповідної інформації.

Більше того, відповідно до приписів цього закону примусове збирання персональних даних (формування відповідних баз), зокрема, релігійною організацією щодо своїх членів, є підставою для припинення діяльності такої організації у судовому порядку. Адже потенційно подібні дії можуть розглядатися як форма примушування при визначенні громадянином свого ставлення до релігії».

Однак, як зазначається у роз’ясненні, поряд із цим, закон «Про свободу совісті та релігійні організації» не виключає можливості для релігійних організацій створювати інформаційні (автоматизовані) системи або картотеки, що містять персональні дані фізичних осіб, — не забороняється збирати, реєструвати, зберігати, поновлювати та використовувати відомості про фізичну особу.

Наприклад, релігійні організації, як юридичні особи, можуть формувати бази персональних даних щодо найманих працівників (у разі використання праці фізичних осіб), оскільки особові справи та трудові книжки зберігаються та обробляються роботодавцем, оновлюються копії паспортів, документів про освіту в особовій справі.

Таким чином, під час здійснення релігійними організаціями своєї статутної діяльності чинним законодавством на них не покладається обов'язок створення та ведення будь-яких баз персональних даних. Але, якщо релігійні організації формують відповідні картотеки з персональними даними, які вони постійно оновлюють та підтримують в актуальному стані, такі картотеки вважаються базами персональних даних та підлягають державній реєстрації відповідно до Закону України «Про захист персональних даних».

Згідно з положеннями цього Закону реєстрація баз персональних даних здійснюється за заявочним принципом шляхом повідомлення. При цьому, до уповноваженого державного органу подаються лише визначені в законі відомості про базу, а не персональні дані, які в ній зберігаються.

Наостанок, в листі Міністерства культури роз’яснюється, що реєстрація подібної бази персональних даних є «формальним підтвердженням із боку відповідного володільця цієї бази зобов’язання щодо виконання вимог захисту персональних даних». Тому в жодному разі не повинна викликати стурбованість віруючої громадськості та наводити на думку про «встановлення тотального контролю за діяльністю релігійних активістів».
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!