Чому винуватця смертельної ДТП на Карпенка-Карого відпустили додому: аргументи суду

У Луцькому міськрайонному суді Волинської області 13 грудня відбулося засідання, під час якого суддя Віталій Ковтуненко зачитав повний текст ухвали щодо обрання підозрюваному у вчиненні смертельної ДТП Олександру Протасюку запобіжного заходу.

Нагадаємо, суд відмовив старшому слідчому слідчого управління ГУНП у Волинській області Ользі Радахевич та прокурору Олександру Ліпку у клопотанні на 2 місяці взяти під варту Олександра Протасюка, водія, який у ніч на 7 грудня на смерть збив жительку Луцького району на вулиці Карпенка-Карого.

Натомість суддя Ковтуненко вирішив застосувати щодо Олександра Протасюка запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на 60 днів. Відтак, підозрюваному заборонили залишати помешкання з 22:00 до 8:00, також його зобов’язали не відлучатися за межі Луцька без дозволу старшого слідчого та прокурора.

Досудове розслідування встановило, що підозрюваний – лучанин Олександр Протасюк, 1986 року народження, 6 грудня близько 23:50, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, за кермом автомобіля марки BMW 528, рухаючись по вулиці Карпенка-Карого зі сторони від вулиці Конякіна в напрямку до Дубнівської поблизу будинку №1 неуважно стежив за дорожньою обстановкою, перевищив дозволену в населених пунктах швидкість руху (50 км/год), здійснив наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по напрямку руху автомобіля. В результаті дорожньо-транспортної пригоди 46-річна жителька луцького району від отриманих травм загинула на місці, від удару її відкинуло на 50 метрів. На той момент у автомобілі було троє людей, і після ДТП вони намагалися втекти від патрульної поліції, працівники якої стали свідками аварії. Під час переслідування зловмисники пошкодили ще одну автівку на вулиці Рівненській. Зрештою, у селі під Луцьком патрулні таки наздогнали і затримали нетверезого керманича та пасажирів його автівки.

Санкція обраної статті 286 частини 2 Кримінального кодексу України передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.

Чим аргументував своє рішення (відпустити підозрюваного додому) суддя Віталій Ковтуненко:



(Зауважимо, що це – позиція суду, а не висновки чи позиція редакції)

Агрумент 1. В ході досудового розслідування Протасюку повідомили про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення і допитали у якості підозрюваного, відбулося це на декілька годин раніше до офіційного подання про підозру. «Суд звертає увагу на те, що старшим слідчим ГУВССУ ГУНП Радахевич було допитано Протасюка, як підозрюваного до вручення останньому повідомлення про підозру. А саме у період з часу 14 години до 14:40, 7 грудня, в той час, як повідомлення про підозру вручили о 20:21 того ж дня».

Агрумент 2. «Тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу і застосовується лише у тому разі, коли прокуратура не доведе, що жоден інший, більш м’який засіб, не є дієвим». Суду, на його переконання, цього не довели.

Аргумент 3. У клопотанні, за словами суду, взагалі відсутні аргументовані ризики щодо того, що підозрюваний може почати переховуватися від слідства або ж чинити інші кримінальні правопорушення, як-от намовляння свідків чи третіх осіб, в той час, як у самому тексті клопотання сам факт такого ствердження від слідчого наявний. «Такий ризик, як переховуватися від органів досудового розслідування є. При цьому судом не приймаються до уваги відомості, оскільки ці відомості слідчим визначені, як заходи запобігання спробам Протасюка. Однак, посилання на ризики, зазначені у ст. 177 КПК України із зазначенням конкретного ризику, у відповідності до пункту статті – відсутні взагалі».

Аргумент 4. «Орган досудового розслідування ставить обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно Протасюка відповідно до причинно-наслідкового зв’язку із перебуванням за кермом автомобіля на момент ДТП в стані алкогольного сп’яніння. Так зазначено в клопотанні», – зачитує суддя Ковтуненко.

Суддя каже, що положеннями чинного КПК України взагалі не передбачене обрання будь-якого запобіжного заходу відносно підозрюваного саме за ознакою вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп’яніння. «Зі змісту клопотання достовірно вбачається, що серед порушень Протасюком вимог правил дорожнього руху України, що перебувають у прямому причинному зв’язку з виникненням ДТП, вказаним у клопотанні слідчим за погодженням з прокурором, взагалі не зазначено керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння». У клопотанні зазначені лише порушення пунктів 2 і 3 ПДР (пункту Б), де йдеться про те, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний бути уважним, пункту 12 (3) у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, пункт 12.4 та 12.9 про дозволену швидкість. При цьому заборона керувати транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння, встановленою у пункті 2.9 А ПДР у клопотанні – відсутнє.

Аргумент 5. Перебування Протасюка у стані алкогольного сп’яніння слідство доводить суду на підставі довідки. Зі змісту вказаної довідки вбачається, що на підставі «самозвернення особи на ім’я Олександр» останньому встановлене заключення – забійне садно потиличної ділянки голови, алкогольне сп’яніння. Жодних ідентифікуючих обставин особи, щодо якої встановлене заключення, зокрема прізвища чи дати народження, вказана довідка не містить взагалі. Огляд Протасюка у встановленому законом порядку з незрозумілих причин не проводився.

Аргумент 6. Судом не приймаються до уваги пояснення свідків Д. та Б., які також на момент ДТП перебували у транспортному засобі, оскільки їхні пояснення суперечать одне одному.

«З’ясовуються виключно обставини вчинення правопорушення, однак не обставини, які встановлюються судом при обранні запобіжного заходу. Суд звертає увагу, що обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема, перебування підозрюваного у стані алкогольного сп’яніння, залишення підозрюваного місця ДТП оцінюється та досліджується судом під час судового провадження щодо розгляду обвинувального акту, однак не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу».

Аргумент 7. «Суд звертає особливу увагу(і це вбачається зі змісту прохальної частини клопотання), що старший слідчий УВС ГУНП Волинської області Радахевич просить суд застосувати до підозрюваного Протасюка Олександра Ігоровича запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці. У відповідності до положення ч. 1 ст. 197 кпу України строк дії ухвали слідчого суду про тримання особи під вартою обчислюється не в місяцях, а в днях та не може перевищувати шести десяти днів».

Аргумент 8. Стороною кримінального провадження у аргументуванні недостатності застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання єдиному ризику (може втекти), зазначеного в клопотанні, взагалі не подано жодних доводів та доказів. «В самому клопотанні таке обґрунтування також відсутнє, оскільки зазначена лише неможливість застосування інших запобіжних заходів». Згідно з законом частина кримінального провадження зобов’язана надавати такі докази.

Аргумент 9. «Суд звертає особливу увагу на те, що слідчим та прокурором у ході судового розгляду клопотання по суті, після з’ясування усіх вищеперерахованих обставин не було доповнено клопотання у відповідності до вимог ч. 2 ст. 185 кпк України, якою чітко передбачено, що у випадку подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому/прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов’язаний доповнити або змінити клопотання.

При цьому стороною захисту суду були подані докази на підтвердження таких обставин: 1 – наявність на утриманні підозрюваного Протасюка трьох осіб (дитини, дружини в декреті та матері з інвалідністю), 2 – наявність міцних соціальних зв’язків підозрюваного у місці його проживання, 3 – наявність у підозрюваного, хоч і неофіційного, але постійного місця роботи, яке забезпечувало йому і його родині засоби для існування. «Відповідно до положення статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне відстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їх правових позицій».



Суд прийшов до висновку, що сторона кримінального провадження не виконала вимоги п.3 ч.1 ст. 194 КПК України, так як не довела та не надала доказів на недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику.

«У клопотанні наведено стандартний набір підстав тримання підозрюваного Протасюка під вартою без урахування критеріїв достовірності/недостовірності та конкретної ситуації, що склалася. Розумність щодо тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно, все повинно оцінюватися конкретно у випадку, залежно від особливостей кожної справи», – сказав суддя Ковтуненко.

Тож лучанин Олександр Протасюк, якого підозрюють у вчиненні ДТП, внаслідок якої загинула жителька Луцького району, перебуватиме під домашнім арештом до 5 лютого.

Апеляційну скаргу щодо ухвали можна подати протягом п’яти днів.

Валерія КОЛІСНИК.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!