У Луцькому зоопарку розповіли про «ведмежу послугу доброчинців» та чому не можна «рятувати» здорових лебедів

У Луцькому зоопарку пояснили, чому не можна втручатися в «особисте життя» тварин та примусово вилучати їх зі звичного природного ареалу проживання, якщо ті не мають жодних пошкоджень.

«Як ми й обіцяли, нині поговоримо про тих мешканців зоопарку, яких можна назвати умовно врятованими. Це ті птахи і тварини, яким втручання у їхнє життя нібито сердечних громадян лише зашкодило. Знаєте, про кого ми? Про примусово вилучених з природи особин без фізичних пошкоджень. Зайченята, білочки, лисички, лебеді… Залежно від пори року, цей список змінюється», – написали на сторінці Луцького зоопарку у Facebook.

Вирішили взяти до уваги нещодавні історії, зокрема ситуацію, яка трапилася 6 грудня у Луцьку, коли водолази «врятували» двох лебедів із крижаної води.

«Увесь ранок «небайдужі» розривали телефони зоопарку та його керівника із вимогами «забрати лебедя» з двох різних локацій (водойми у Теремно та районі вулиці Ковельської). Їм довго пояснювали інформацію, яку просто і легко можна знайти у всесвітній павутині, на тему: чому не можна та не треба із настанням холодів забирати із відкритих водойм пернатих. Роз’яснювальна робота дала результат – «доброчинці» додзвонилися до надзвичайників і таки змусили їх одягнути гідрокостюми, взяти необхідне спорядження та техніку й відловити птахів, яких у подальшому доправили до зоопарку», – зазначають, що тепер абсолютно здорові особини – на карантині, у закритому приміщенні. Бо працівники зоопарку не можуть долучити їх до інших пернатих на водоймі без такого заходу: «Щиро сподіваємося, що коли ми врешті їх у нас випустимо, то з зоопарківського ставочка ті птахи полетять вести звичний для них спосіб життя», – додають у дописі.

Для «доброчинців» вирішили також нагадати і рекомендації від Українського товариства охорони птахів, бо переконані, що люди зла не хочуть, а от тварини страждають через їх необізнаність.

Фахівці наголошують, що кліматичні зміни вже даються взнаки, зими стали тепліші. А оскільки лебеді належать не до мігруючих видів птахів (тих, які відлітають наприкінці літа – на початку осені далеко на південь), а до кочових, то далеко вони не втікають, лише протягом холодного сезону переміщуються на певні відстані в пошуку місця, придатного для тимчасового перебування.

Окрім того, існує питання сприйняття холоду. У птахів температура тіла – вища за 40 градусів, тобто вони відчувають холод зовсім інакше, ніж ми. Фактично їм взагалі не зимно навіть при мінусовій температурі. Варто також надати про момент специфічного кровообігу у птахів, який є відмінним від нашого. Це дає змогу зовсім не мерзнути в ноги навіть за сильного морозу та дозволяє покійно сидіти на кризі, не відчуваючи дискомфорту.

Отже, птахам взимку холод не страшний – складніше їм перенести голод. У пошуках корму лебеді, власне, і кочують. Якщо птахи, які зараз є у нашому регіоні, здорові – вони подадуться геть, тільки-но водойма замерзне і добути корм не буде змоги.

Найгірше, що можна зробити нині – це годувати їх зараз, коли вони самі можуть знаходити поживу. Особливо не варто годувати лебедів увесь час хлібом, який не приносить їм жодної користі. Власне, зайва вага через харчування мучними виробами, – теж одна з причин, чому птахи не літають, а залишаються на місцях. Не намагайтеся також їх спіймати, щоб перетримати в хліві. Це – точно не любов і турбота про них.

Лебеді-шипуни зазвичай добре переносять холод, тому можуть тривалий час перебувати без активного руху. Птах просто сидить на кризі чи березі, підібгавши під себе лапи — так він економить енергію. Необхідність підгодовувати птахів для порятунку виникає тільки за різкого зниження температури — мінус 15°С і нижче, а також за наявності в птахів фізичних ушкоджень чи травм. Наприклад, якщо на голові в лебедя іній чи бурульки, то він хворий і його варто відловити, помістити в тепле приміщення, посилено годувати та лікувати.

Працівники зоопарку також зазначають, що не мають необхідного обладнання для виходу та роботи на воді.

«Водолаз у спеціальному рятувальному костюмі, призначеному для проведення аварійно-рятувальних робіт на воді у зимовий період, увійшов у воду та дістався до пернатого», – повідомили у пресрелізі надзвичайними. Водолазів у штаті – теж! Тож ми можемо лише прийняти звірів чи птахів – але аж ніяк не ловити їх», – зазначають у зоопарку.

Також додають, що через відсутність транспорту і людей не мають змоги виїздити на вимоги громадян – забрати звіра чи птаха.
Тим паче, якщо виловлювати особину з дикої природи (особливо повну сил і здорову), вона буде захищатися – а отже, є ризик саме через такий «порятунок» завдати їй травм, які можуть призвести і до інвалідності. Окрім того, лебідь – агресивний, тож здорова особина може травмувати і самого рятівника.

«І на завершення – наразі у нас 19 лебедів. І не так уже й мирно вони співживуть на доволі незначній водній площі... Ще п’ятеро пернатих , свого часу «врятованих» без потреби, полетіли від нас… аж на відкриті луцькі водойми! І звідти саме через підгодовування людьми нікуди не збираються. Величезне прохання до тих, хто телефонує з вимогами «забрати бідних лебедів, які голодні-холодні» до зоопарку: дайте і їм, і нам спокій! Хай кожен із нас виконує ту роботу, у якій є фахівцем, – і буде результат. Бо якщо б ви могли побачити наші будні зсередини, то були б шоковані – складається враження, що всі все знають про особливості догляду за тваринами, лише власне колектив – лузер у цьому плані», – звернулися працівники зоопарку.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!