«Сирна» справа: волинянка виготовляє цікаві делікатеси

Камамбер, Азіаго, Моцарелла, Брі, Шевр, Горгонзола… Поціновучам справжніх сирів ці назви багато що скажуть, а от підприємиця зі Світязя Лариса Шелуха ще й пропонує скуштувати та придбати натуральні продукти, котрі не знайдеш у звичайних магазинах та супермаркетах області.

Про це пише Район.Шацьк

Виготовленням крафтових сирів (крафтовий – виготовлений вручну у невеликій кількості) жінка почала займатися сім місяців тому, а вже два місяці реалізовує свою натуральну продукцію у власній крамниці «Авторські сири» на Шацькому ринку. ЇЇ історія «сирного» успіху щойно починається, а вже за цей короткий час знайшла справжніх поціновувачів серед місцевого населення і не тільки.

«Раніше ми з чоловіком торгували молочними продуктами у Нововолинську, а коли 10 років тому побудувалися у Світязі та переїхали сюди жити – торгували вживаною побутовою технікою та іншими товарами з Польщі. Але з роками на ринку стало все більше конкуренції, а купівельна спроможність людей падала. Цього року сиділа з племінницею і розмірковували над тим, на яку сферу зорієнтувати бізнес», – розповідає пані Лариса.

Оскільки дуже любила виготовляти різноманітні сири для своєї родини, а на додаток в Україну заборонили доставку російських сирів, вирішила ризикнути і перетворити своє захоплення в бізнес і зайнятися створенням власного, українського продукту. Знайшла надійних постачальників молока серед місцевих, замовила декілька платних онлайн-курсів з виготовлення сирів. І розпочалося…

Вдома облаштувала спеціальне приміщення під сироварню, переглядала курси в Інтернеті, вчилася методом проб і помилок. У цій справі допомагав чоловік, адже на виготовлення одного виду сиру затрачала чимало часу – від 5 до 11 годин та 10-12 літрів молока на 1 кілограм сиру. Готову продукцію тримала від місяця до трьох у холодильниках для «визрівання», як це вимагала рецептура.

Запитую мою героїню, чому курси з виготовлення сирів брала платні, адже тепер в Інтернеті можна знайти будь-який ролик.

«Звичайні ролики в Інтернеті не давали потрібного результату. Це зовсім інші технології та нюанси виробництва сиру. Відповідно, й результат зовсім не той, який очікуєш», – говорить жінка.

Зараз в продажу підприємиця має 19 видів сиру, а загалом же виготовляє до 40 видів цього продукту. Найбільшим попитом користуються тверді види сирів, зокрема, з приправами, з витяжкою шпинату з додаванням кедрового горіха та базиліку (цей вид має світло-зелений колір), витяжкою буряка з в’яленим помідором та іншими спеціями (він є темно-рожевого кольору), з сир з в’яленою вишнею, замочений в вишняку.

Всі додаткові компоненти – помідори, перець, вишні, сливи сушить сама. Інші приправи до сирів також старається заготовляти, а найбільш екзотичні купує у відомої фірми, яка вже зарекомендувала себе на українському ринку. Молоко купує лише у місцевих.

«Адже сир – це такий продукт, для виготовлення якого обов’язково потрібне домашнє незбиране молоко. Привозять його нам люди з інших сіл, бо у Світязі вже корів практично корів не лишилося», – каже підприємиця.

У розмові пані Лариса зізнається, що займатися «сирною» справою їй дуже подобається, і поки не жалкує, що вирішила вивести це на бізнесові рейки. За декілька місяців, відколи відкрила магазин, вже має постійних клієнтів, серед яких були й відпочивальники, знайомі з різних регіонів України та Білорусі, яким пересилає сир «Новою поштою». Першими, хто оцінював якість сиру, були рідні - чоловік та діти. Смак інших сирів після визрівання оцінювали вже покупці безпосередньо у магазині. «Мої клієнти повинні знати, що купують», – переконана Лариса Шелуха.

Загалом жінка виготовляє італійські сири, нідерландські, швейцарські, сир Брі, який полюбляють французи та інші.

«Я роблю не «магазину» версію сирів, а справжні, за давньою рецептурою. Наприклад, промисловий Брі є більш щільним, а він має розтікатися. У формі грушки – це італійський сир Качіокавалло та може місяць зберігатися. Він належить до твердих сирів, але коли його розрізати – дуже гарний вигляд має всередині. Роблю пармезан, напівтверді та напівм'які сири, популярну серед українців фету, моцареллу, яку використовують до різноманітних салатів. З моцарелли та рікотти також роблю сирні рулети (моцарелла розкачується як тісто, в яке загортаю рікотту). Ці рулети мають дуже ніжний смак», – розповідає пані Лариса.

Є у жінки й улюблений сир з цікавим зеленим кольором та не менш екзотичною назвою – Гауда Песто, який робить з витяжкою шпинату, кедровим горіхом та базиліком. Окрім насиченого смаку, він є дуже корисним для організму та смачним, з особливим пряним ароматом.

Серед місцевого населення чималу популярність мають «сирні тарілочки», на які викладає 9 сортів сиру та додає соус власного виробництва зі слив та помідорів. Вартість такого набору може коливатися від 80 до 200 гривень, в залежності від того, які саме види сиру та скільки хоче купити людина. Частенько такі сирні набори стали замовляти для подарунків, на різноманітні святкування.

Чи планує розширювати своє виробництво – поки що пані Лариса не може впевнено казати. Це залежить від того, чи до вподоби будуть людям її натуральні продукти та як вони будуть реалізовуватися. Звичайно, мріє про невеличку сироварню, яка допомогла б більш ширше розгорнути власну справу та полегшила б процес виготовлення сирів. А поки – закуповує наступну партію свіжого молока, шукає в Інтернеті нові курси, аби вдосконалити своє вміння та виготовити у своїй кухні нові сирно-шоколадні шедеври, якими, вірить, смакуватимуть не лише шачани, а й відпочивальники.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!