Всесвітній день домашніх тварин: волиняни показали фото і розповіли зворушливі історії своїх улюбленців

Офіційно День домашніх тварин в Україні не відзначається. Але це не привід не святкувати це добре й домашнє свято. Як сказав Антуан де Сент-Екзюпері, «ти у відповіді за тих, кого приручив». Пам’ятайте про це. І обов’язково почастуєте в цей день своїх вихованців чим-небудь смачненьким.

Інформаційне агентство ВолиньPost підготувало невеличку фото-підбірку з домашніми улюбленцями волинян.

Волинський фотограф Павло Березюк познайомив зі своїм 8-ми кілограмовим котом Лучиком.



Консультантка із комунцікаційних техноголій субпроекту Світовго банку Ольга Булковська поділилася фотографією свого синьоокого котика Грея і розповіла про те, як це диво півтора роки тому з'явилося у їхній родині:



«Якщо чесно, я завжди була категорично проти тварини у квартирі з огляду на те, яка це відповідальність та зайві клопоти. Максимум, на що погодилася, – то акваріум із півником. А на прохання доньки взяти котика відповідала, що от коли вона підросте, буде сама його доглядати-годувати-прибирати, тоді й поговоримо.

Але… у мене є подруга Людмила Денисенко(директорка нашого зоо). І про мрію Алінки вона завжди знала. Й от влітку 2018-го в один із гарних червневих днів у зоопарк вкотре підкинули приблизно двомісячне кошеня. Причому у вольєр до копитних, тож маля не затоптали лише завдяки тому, що його вчасно побачила і врятувала одна з годувальниць. Котик дійсно був гарнюньою. А Люда, кинувши його фото мені, безапеляційно заявила, що це – подарунок-сюрприз Алі, у якої якраз за кілька днів мало виповнитися 8-м. Як зараз сміюся, то, мабуть, була любов із першого погляду, яка випарувала всю мою категоричність, тож у відповідь я тільки відписала «ОК».

Ну а емоцій доні не описати, коли вона відкрила коробку, а там – гарненьке сіреньке кошеня. Щоправда, був тоді і шок, коли вона переводила очі то на Люду, яка подарувала, то на мене, яка нібито ж не дозволяла тварин у квартиру. Тож коли я засміялася і сказала, що він тепер член сім’ї, Алінка аж розчулилася. А от щодо головного в родині – то так і є. Грей спить серед хати – минаємо, ліг на ліжку – пристосовуємося, щоб не потривожити, їсти отримує першим, з дітьми – любов, зі мною – цілковите порозуміння (бо претензій до його поведінки у домі у мене не виникло жодного разу, якщо ви розумієте, про що я). Лише лякає, що наймолодший заговорив про те, що йому треба песика», – ділиться історією Ольга Булковська.



Журналістка видання «ВолиньInfa» Анастасія Данилюк розповіла, що скою кішку Джуню – тигрового метиса, взяла у клініці «Кіт Леопольд» вже дорослою.



«Власники закладу – Яна Коханюк і Дмитро Гетьман рятують безпритульних тварин, лікують їх і шукають дім», – каже Анастасія і додає, що кицька має дуже непростий характер: «Перші дні вона нас боялась і коли я її вибрала, то це було диво, що вона хоч на трохи, але пішла до мене на руки. Це була любов з першого погляду. Вона нам як дитина: спить з нами, не йде абсолютно до інших людей, не сприймає інших тварин (мусить пройти певна кількість часу, перш ніж вона звикне). Дуже вибаглива, норовлива, нахабна і вся в мене», – жартує журналістка, але додає, що Джуня, як справжня дівчинка – дуже ніжна і лагідна.



Окрім Джуні прихисток у люблячому серці і теплій домівці Анастасії знайшли ще два песики: Мідл і Боччі, два щурі: Нора і Мілка та троє кошенят. До слова, собачок Настя підібрала в березні цього року, коли «якесь чмо» викинуло коробку з шістьма песиками на трасі біля лісу. Після тривалого лікування вижило лише троє, Старшу Принцесу забрали у нову родину.





Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!