Відсьогодні повертають кримінальну відповідальність за незаконне збагачення

В Україні 28 листопада набуває чинності закон, який повертає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.

Про це повідомляє УНН.

Йдеться про закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів", який був опублікований в офіційній газеті Верховної Ради "Голос України" 27 листопада і набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто, 28 листопада.

Завданням закону є відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, а також запровадження інституту стягнення в дохід держави необґрунтованих активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Зокрема, документ доповнює Кримінальний кодекс України новою статтею 368-5 “Незаконне збагачення”, згідно з якою набуття вищевказаними особами активів, вартість яких більш ніж на 6,5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує їхні законні доходи, карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Під активами розуміються грошові кошти (зокрема готівкові кошти, кошти, що перебувають на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, зокрема криптовалюти, обсяг зменшення фінансових зобов’язань, а також роботи чи послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Також внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якими справи про визнання активів необґрунтованими та їхнє стягнення в дохід держави розглядає Вищий антикорупційний суд. Це буде гарантією неупередженого розгляду.

Стаття 290 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що позов про визнання необґрунтованими активів та їхнє стягнення в дохід держави пред’являється щодо активів, набутих після дня набрання чинності цим законом, якщо різниця між їхньою вартістю та законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також щодо доходів від цих активів.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!