Психологиня з Луцька розповіла секрети щасливого шлюбу та чи можна реанімувати втрачене

Альона Юхимчук з Луцька допомагає людям налагодити стосунки у шлюбі і будувати щасливу сім’ю.

Сварки, нерозуміння, подружня зрада – що б не руйнувало шлюб, вона знає вихід із кожної ситуації, - пише Перший.

Альона – християнка, тому опирається на біблійні істини.

Вона закінчила факультет сімейного служіння при Університеті Націй та школу коучингу в Києві. Крім того, має освіту сімейного психолога.

Вона консультує пари разом із чоловіком Олександром, з яким у шлюбі 17 років. Майже стільки ж часу триває їхнє спільне сімейне служіння іншим подружжям.

«Першому» жінка розповіла, що таке справжній шлюб, що найбільше руйнує стосунки та чому консультацій психологів недостатньо, щоб жити в гармонії.

«Найчастіше сімейні пари звертаються до нас через те, що не можуть зрозуміти один одного. Причиною цього можуть бути різні проблеми – і фінансові, і сексуальні… Моя робота полягає в тому, щоб люди почули один одного.

Також часто звертаються, коли є криза – була подружня зрада або насильство. Це дуже складно пережити без сторонньої допомоги».

* * *

«Люди, які до нас приходять, знають, що ми християни. І вони розуміють, що ми не можемо не говорити про те, що працює.

У психології ми говоримо про різні психічні процеси, але ми дуже часто упускаємо той момент, що людина складається з трьох частин – дух, душа і тіло.

Лікар займається тілом, психолог – душею, а хто займається духовною частиною? Виходить незавершена картинка. Треба, щоб все було в гармонії. Тоді зміни будуть тривалими».

* * *

«Мене цікавить результат, який триває довго. Буває, що психологи кажуть жінкам: «Я тебе навчу, що казати, і він приповзе до тебе на колінах». Може, й приповзе. Але якщо у чоловіка змін зсередини немає, цього ефекту надовго не вистачає.

Це те саме, що наліпити скотчем яблук на дерево. Ззовні виглядатиме, як справжня яблуня, а насправді так не буде».

* * *

«Найперше треба працювати зі своєю гордістю та егоїзмом. А це не психологічні проблеми, а духовні.

Бо що таке егоїзм? Це я в центрі. Ти не можеш ставити себе в центр і мати щасливу сім’ю. Щастя буде, коли все ставимо на кілька точок – все на свої місця».

* * *

«Ми християни-протестанти, але до нас приходять люди з різних конфесій. Ми ніколи не перечимо переконанням. Те, що стосується Бога і цікавить мене як психолога, – щоб був порядок у сім’ї. У християнських сім’ях Бог повинен бути у центрі».

* * *

«У нас було багато пар, яким ми допомогли запобігти розлученню. У шлюбах стаються речі, які є точкою неповернення. Коли здається, що надії вже нема. Наприклад, коли є зрада. Її не кожен може пробачити. Але якщо людина довіряє Богу, там, де вона ставить крапку, Він ставить кому. Ми зустрічаємось із парами, проводимо консультації, молимось, і Бог робить чудо».

* * *

«Я ніколи не засуджую людей, які проходять через розлучення, тому що це дуже боляче. Досвід показує, що гріх настільки зруйнував людей, що дуже часто в шлюбі нема що відновлювати».

* * *

«Один мій колега за допомогою тестів визначає, який відсоток щасливих моментів був у подружньому житті. Якщо у пари цей відсоток становить менше 20 %, то він навіть не береться працювати з ними.

У Киргизстані ми консультували дуже складну пару. Коли Саша запитав, які щасливі моменти були у них в шлюбі, вони мовчали. Не могли пригадати жодного.

«А весілля?» – запитав Саша. Теж ні. У людей не було взагалі нічого емоційно спільного».

* * *

«Буває, що склянка розбивається, склеюєш її і далі користуєшся. А буває, що вона розлітається на багато частинок і її неможливо склеїти. Так само і в шлюбі. Люди просто знищують один одного словами. І то такими словами, що можна випускати книгу сімейних матюків…»

* * *

«Життя в деяких сім’ях – це жахіття. А все тому, що люди не знають, як будувати сім’ю. Моє завдання – показати їм, яким може бути шлюб і як досягнути цього.

Шлюб будується на палкій любові і безумовній повазі. Якщо цього нема – це не шлюб. Називайте це як завгодно – партнерські відносини, співжиття, сусіди по кімнаті – але це не шлюб».

* * *

«Я сприймаю шлюб як живу істоту. Шлюб – це не чоловік і жінка, це щось третє. Коли подружжя приходить на консультацію, я запитую: «Що з шлюбом? Він захворів? У нього грип? Чи хронічна хвороба? Чи невиліковна хвороба? Він на стаціонарному лікуванні чи вже в реанімації? Чи це труп, який треба поховати?»

Дуже часто це вже реанімація, коли треба робити непрямий масаж серця. Деколи вдається, а деколи ні».

* * *

«Шлюб – це тотальна відданість один одному, коли дві людини стають одним цілим. Так вчить Біблія. У психології є дуже багато книг про те, як збудувати щасливу сім’ю, а Біблія говорить про три прості речі, які чотири рази повторюються у Старому і Новому Заповіті».

* * *

«Що треба зробити згідно з Біблією, аби бути щасливими у шлюбі?

По-перше, відліпитись від батьків. Повністю. На емоційному, духовному і фізичному рівнях. Не жити разом взагалі. Я часто кажу батькам: «Якщо ви хочете зробити подарунок молодятам на весілля, подаруйте їм гроші, щоб вони могли винаймати квартиру.

Рушник на вінчанні символізує лінію, яка відрізає молоде подружжя від батьків. Але у нас пара після цього вертається додому до когось із батьків. Як жінка може відчувати себе господинею у домі свекрухи?»

«По-друге, треба приліпитись один до одного. Людям потрібно навчитись думати про інтереси один одного, служити один одному.

Шлюб – це танець. Прекрасний танець, де ми вчимося шукати власні музику і ритм. Один ступає два кроки вперед, і інший так само. Наступив на ногу? Танцюємо далі. Цього треба вчитись, а не одружились – і все».

По-третє, треба стати одним цілим.

Рівень відданості має бути 100 %. Люди говорять, що будуть «і в горі, і в радості…» А насправді, поки не настане перший конфлікт, поки хтось не втратить роботу, поки чиясь мама не влізе…»

* * *

«Я ніколи не раджу парам, хто скільки має заробляти в сім’ї і хто має сидіти з дітьми. Є така річ, як діалог. Двоє людей вирішують, як їм комфортно.

Одній жінці три декрети підряд сидіти вдома – це тюрма, а іншій тюрма – бути керівницею і вирішувати якісь важливі проблеми. Не всі жінки хочуть будувати кар'єру, так само як не всі чоловіки хочуть бути лідерами. Тому подружжю треба все обговорювати.

Коли я запитую, які ролі хочуть мати в сім’ї чоловік і жінка, то дивлюсь, чи співпадають картинки. Якщо не співпадають, прошу знайти вихід із проблеми».

* * *

«Я не працюю з дітьми, бо вважаю, що в психологів має бути спеціалізація. Але якщо причиною проблем у шлюбі є діти, людям важливо розуміти, що дітей треба виховувати так, як виховує нас наш небесний Тато. Це, мабуть, важко зрозуміти людині, яка ніколи не переживала стосунків з Богом і думає, що Він злий.

Християни мусять розуміти, що батьківство ґрунтується на безумовній любові. Наші діти належать не нам, а Богу. Бог дає нам їх на короткий період, за який ми маємо встигнути зробити з ними багато речей».

Спілкувалась Наталя ХВЕСИК

Фото: Ірина КАБАНОВА
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!