Священник розповів, чи може християнин бути фанатом якогось виду спорту

Священник розповів, чи може православна людина бути фанатом якогось виду спорту, наприклад футболу або боксу.

Про це йдеться на сайті "Православна Волинь".

За його словами, перш за все варто визначитися з самим поняттям «фанатизм». У Стародавньому Римі «фанатиками» іменувалися служителі культу язичницької богині Кібели, шанування якої нерідко доходило до екзальтацій і нанесення собі каліцтв. За визначенням енциклопедії, фанатизм – це сліпе, беззастережне дотримання певних переконань з обов’язковим нав’язуванням своєї точки зору іншим, особливо в релігійній, національній та політичній галузях.

Крім того, фанатизм – це також доведена до радикальності прихильність будь-яким ідеям, віруванням або поглядам, зазвичай поєднується з нетерпимістю до чужих поглядів і переконань. Іншими словами, фанатики – люди, які захоплені певними ідеями, ідеалами і в яких таке захоплення затьмарює все інше, роблячи людину, по суті, рабом обожнюваного ним предмета.

Також він додає, в Новому Завіті, зокрема, в апостольських посланнях йдеться про наступне: «Бог не є Бог безладдя, а миру» (1 Кор. 14:33). І той же апостол Павло далі говорить: «Всяке роздратування і лють, і гнів, і крик, і злоріччя з усякою злістю нехай будуть віддалені від вас; але будьте один до одного добрі, співчутливі, прощайте один одного, як і Бог у Христі пробачив вас» (Еф. 4:31-32).

На його переконання, ці слова первоверховного апостола не зовсім сходяться з визначенням фанатизму. За великим рахунком фанатизм і любов, яка є основою Християнства, – речі несумісні. А якщо ці поняття несумісні, значить фанатизму не повинно бути місця в Церкві.

Інша справа, якщо фанатизм, так би мовити, не має яскраво вираженої форми. Наприклад, якщо просто є улюблена футбольна команда, немає нічого поганого в тому, що ми переживаємо про її долю. Але знову-таки: все в житті християнина – і в тому числі ставлення до спорту – має відбуватися виключно в рамках християнської моральності.

Однак, щодо ж такого виду спорту, як бокс, справа йде дещо складніше. Зрозуміло, що будь-який вид професійного спорту не виключає фізичних каліцтв і травм, проте бокс – це спорт, в якому, по суті, фізичне насильство і переважання якраз і стає запорукою успіху. З церковної точки зору насильство можливе тільки в категоричних випадках, наприклад для самозахисту або захисту інших.

Тому, якщо знання або навички в бойових мистецтвах чи боксі використовуються для захисту Вітчизни і ближніх, то в цьому немає нічого поганого. Але якщо людина займається боксом заради спортивних нагород чи можливості довести свою перевагу і принизити оточуючих, з християнської точки зору це неправильно. І якщо людт ставлять під сумнів корисність такого виду спорту, як бокс, то тим більш сумнівним є переживання за боксерів перед екраном телевізора. Отже, фанати боксу – це просто глядачі, яким необхідні «хліб і видовища».
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!