Володимирські пенсіонерки ладні оголосити голодування, аби на Лодомирському цвинтарі було чисто
Лодомирське кладовище занедбане і потребує кращого догляду – з таким меседжем до редакції slovopravdy прийшла пенсіонерка Надія Мирончик разом із своєю сестрою Валентиною Лисько. Жінки обурені і стривожені тим, в якому стані перебуває значна частина поховань на старому цвинтарі і вимагають у місцевої влади виправити цю ситуацію.
На цьому кладовищі, що неподалік центру міста, знайшли вічний спочинок чимало їхніх родичів – усього тринадцять могил, які літні жінки змушені самі доглядати. Та найбільш болюче місце на цвинтарі для пані Надії – те, там де похований її син, що помер у молодому віці через хворобу. Сюди жінка, яка останні роки більшість часу мешкає за кордоном, навідується ледь не щодня під час кожного свого візиту до Володимира. Каже, що і собі тут місце забронювала, аби, коли прийде пора, спочивати поруч із сином.
Аби зберегти могили своїх рідних, жінка каже, що за власний кошт зрізала два дерева, котрі загрожували знищити пам’ятники в разі падіння, а ще з кількома допоміг депутат Руслан Мороз. Надія Мирончик часто звертається до спонсорів з проханням допомогти упорядкувати місця поховань своїх рідних, адже самій їй з цим не впоратись. Останню таку допомогу отримала від Миколи Юнака, чий син разом із товаришем цілий день розчищав місця поховань від чагарників, не взявши за свою роботу ані копійки.
«Я не прошу, а вимагаю, аби цвинтар був прибраний до належного вигляду, адже такий стан, як тепер – це неповага, як до мертвих, так і до живих. В Європі я бачу як місцева влада опікується кладовищами за кошти місцевого бюджету, а в нас могили і територію навколо змушені прибирати самі родичі. А що робити з тими похованнями, за якими доглядати уже нікому?», – обурюється читачка.
Як пояснив у своєму коментарі начальник управління ЖКГ міськвиконкому Віктор Фіщук, кошти на утримання Лодомирського кладовища виділяють із міського бюджету для реалізації таких заходів як ремонт огорожі, утримання місць загального поховання часів Другої світової війни та героїв цієї війни, знесення сухостійних аварійних дерев, прибирання до Великодня та провідної неділі. Сміття з кладовища, за словами Віктора Фіщука, вивозиться кілька разів на рік. Що стосується могил, то їх доглядати – прямий обов’язок родичів, зазначає посадовець. У той же час, якщо поховання тривалий час лишилось без догляду і заросло, то працівники КП «Ритуальна служба» обкошують таку могилу.
«Так звані нічийні могили не лишаємо без уваги, – зазначає директор «Ритуальної служби» Ганна Кушнірук. – Обкошуємо і полемо їх приблизно двічі на рік з допомогою учнів та студентів навчальних закладів міста. Якщо бачимо, що на пам’ятнику з’являється рушничок чи вінок, то таку могилу не чіпаємо, адже зрозуміло, що до неї хтось ходить. На жаль, приділити увагу кожній могилі фізично нема змоги, адже у нашому комунальному підприємстві лише чотири працівники, які відповідають за два міських кладовища і займаються не лише прибиранням, а і копанням могил та іншими роботами. Територія, яку нині обслуговуємо – 18 гектарів Федорівського кладовища і 5 – Лодомирського».
Найстаріше поховання на Лодомирському цвинтарі відносять до 1830 року. Колись він був поділений на дві частини — польську та українську, і до кожної з частин вели окремі ворота. Після приходу радянської влади цей поділ зник, а з кінця 80-х років ХХ століття і сам цвинтар став недіючим, тобто покійників на ньому вже майже не хоронять. Наразі він є одним з найстаріших у Західній Україні – окрім львівського Личаківського кладовища, такі цвинтарі частково збереглися в Бродах, Дрогобичі і Жовкві.
Пані Надія переконана, що до міської казни надходять певні кошти з Польщі для прибирання могил їхніх співвітчизників. Та Віктор Фіщук запевняє, що жодної копійки на такі цілі місто ніколи не отримувало. Втім, аргументи і пояснення представників влади жінок не заспокоїли, а тому, якщо цвинтар і далі лишиться у такому ж, як вони зазначають, жахливому стані, то пообіцяли вжити крайніх заходів – сісти на площі з табличкою «Голодую за те, щоб прибрали Лодомирське кладовище».
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
На цьому кладовищі, що неподалік центру міста, знайшли вічний спочинок чимало їхніх родичів – усього тринадцять могил, які літні жінки змушені самі доглядати. Та найбільш болюче місце на цвинтарі для пані Надії – те, там де похований її син, що помер у молодому віці через хворобу. Сюди жінка, яка останні роки більшість часу мешкає за кордоном, навідується ледь не щодня під час кожного свого візиту до Володимира. Каже, що і собі тут місце забронювала, аби, коли прийде пора, спочивати поруч із сином.
Аби зберегти могили своїх рідних, жінка каже, що за власний кошт зрізала два дерева, котрі загрожували знищити пам’ятники в разі падіння, а ще з кількома допоміг депутат Руслан Мороз. Надія Мирончик часто звертається до спонсорів з проханням допомогти упорядкувати місця поховань своїх рідних, адже самій їй з цим не впоратись. Останню таку допомогу отримала від Миколи Юнака, чий син разом із товаришем цілий день розчищав місця поховань від чагарників, не взявши за свою роботу ані копійки.
«Я не прошу, а вимагаю, аби цвинтар був прибраний до належного вигляду, адже такий стан, як тепер – це неповага, як до мертвих, так і до живих. В Європі я бачу як місцева влада опікується кладовищами за кошти місцевого бюджету, а в нас могили і територію навколо змушені прибирати самі родичі. А що робити з тими похованнями, за якими доглядати уже нікому?», – обурюється читачка.
Як пояснив у своєму коментарі начальник управління ЖКГ міськвиконкому Віктор Фіщук, кошти на утримання Лодомирського кладовища виділяють із міського бюджету для реалізації таких заходів як ремонт огорожі, утримання місць загального поховання часів Другої світової війни та героїв цієї війни, знесення сухостійних аварійних дерев, прибирання до Великодня та провідної неділі. Сміття з кладовища, за словами Віктора Фіщука, вивозиться кілька разів на рік. Що стосується могил, то їх доглядати – прямий обов’язок родичів, зазначає посадовець. У той же час, якщо поховання тривалий час лишилось без догляду і заросло, то працівники КП «Ритуальна служба» обкошують таку могилу.
«Так звані нічийні могили не лишаємо без уваги, – зазначає директор «Ритуальної служби» Ганна Кушнірук. – Обкошуємо і полемо їх приблизно двічі на рік з допомогою учнів та студентів навчальних закладів міста. Якщо бачимо, що на пам’ятнику з’являється рушничок чи вінок, то таку могилу не чіпаємо, адже зрозуміло, що до неї хтось ходить. На жаль, приділити увагу кожній могилі фізично нема змоги, адже у нашому комунальному підприємстві лише чотири працівники, які відповідають за два міських кладовища і займаються не лише прибиранням, а і копанням могил та іншими роботами. Територія, яку нині обслуговуємо – 18 гектарів Федорівського кладовища і 5 – Лодомирського».
Найстаріше поховання на Лодомирському цвинтарі відносять до 1830 року. Колись він був поділений на дві частини — польську та українську, і до кожної з частин вели окремі ворота. Після приходу радянської влади цей поділ зник, а з кінця 80-х років ХХ століття і сам цвинтар став недіючим, тобто покійників на ньому вже майже не хоронять. Наразі він є одним з найстаріших у Західній Україні – окрім львівського Личаківського кладовища, такі цвинтарі частково збереглися в Бродах, Дрогобичі і Жовкві.
Пані Надія переконана, що до міської казни надходять певні кошти з Польщі для прибирання могил їхніх співвітчизників. Та Віктор Фіщук запевняє, що жодної копійки на такі цілі місто ніколи не отримувало. Втім, аргументи і пояснення представників влади жінок не заспокоїли, а тому, якщо цвинтар і далі лишиться у такому ж, як вони зазначають, жахливому стані, то пообіцяли вжити крайніх заходів – сісти на площі з табличкою «Голодую за те, щоб прибрали Лодомирське кладовище».
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Останні новини
Земельні аукціони: понад п’ять мільйонів гривень цьогоріч отримали бюджети Волині.
24 жовтень, 2019, 20:43
«Коли татко брав мене з собою на риболовлю, то був найкращий час у моєму житті», – син загиблого Героя
24 жовтень, 2019, 20:30
Володимирські пенсіонерки ладні оголосити голодування, аби на Лодомирському цвинтарі було чисто
24 жовтень, 2019, 20:15
Погода в Луцьку та Волинській області на п’ятницю, 25 жовтня
24 жовтень, 2019, 20:05
Знайшли 15-річного волинянина, який пішов з дому
24 жовтень, 2019, 20:01