«Коли татко брав мене з собою на риболовлю, то був найкращий час у моєму житті», – син загиблого Героя

На Волині триває реалізація проекту «Діти Небесного Легіону».

Організатори повідомили про ще одну дитину, якій охочі можуть допомогти.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ ПРО ДІТЕЙ НЕБЕСНОГО ЛЕГІОНУ

Щоб допомогти, потрібно звертатися за цими контактами: (050) 973-44-84; (098) 948-14-50.

Тринадцятий день народження вже за кілька днів зустріне Юрій. Його батько – старшина Збройних сил України Чопко Віктор Олександрович, учасник війни на сході України, механік-водій (14-та окрема механізована бригада). Загинув під час обстрілу одного з крайніх опорних пунктів бригади.

Указом Президента України № 58/2017 від 10 березня 2017 року «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Найбільше, про що мріє син Героя: «Щоб припинилася війна, щоб розвивалася Україна економічно і культурно, адже це найкраща країна у світі, де є безліч природних багатств та найбільша цінність - працьовиті люди. Він вважає, що життя в нас налагодиться лише тоді, коли об’єднається український народ, а розвиток економіки забезпечить гідний рівень життя громадян. Важливе значення має також екологічна ситуація, і це залежить від кожного з нас».

Хлопчик з такими дорослими поглядами навчається лише в 7 класі. З шкільних предметів йому подобаються 1. інформатика, математика, біологія, історія, трудове навчання і фізкультура, оцінки середні: 7-9 балів. Не подобається зарубіжна література, бо вчать твори російською мовою.

Юркові подобається все, що пов’язане з футболом, його улюблені футболісти з якими він би хотів зустрітися це - Кріштіану Роналдо та Ліонелео Мессі. Хлопець каже: "Найбільше я люблю проводити час зі своїми друзями: грати футбол, їздити на велосипедах, складати конструктори лего, грати в настільні ігри. Граю в дитячій футбольній команді нашого села, маємо брати участь в обласних змаганнях. У вільний час люблю грати комп'ютерні ігри та дивитись мультики. Ціле літо в нас було дуже багато дітей на нашій вулиці. Хлопці організовували змагання з футболу, перегони на велосипедах, їздили на шкільний стадіон грати футбол з друзями. Нажаль, літо швидко закінчилося. Але восени теж вистачає розваг, ми вирізували серединки гарбузів, робили отвори, вставлями свічки та запалювали їх. Було буже весело, бо це все робили ввечері."

В майбутньому планує вивчати технічні науки, щоб навчитися створювати власні комп'ютерні ігри. Юрко каже: «Поки що я точно не визначився із майбутньою професією, мама каже, що треба добре вчитися, то буде більше можливостей у майбутньому».
Коли хлопець читав книгу про Гаррі Поттера, то зрозумів, що від кожного з нас залежить майбутнє.

Дякуючи волонтерам, Юра цього літа відвідав Угорщину, Болгарію та Німеччину. Було дуже цікаво. Кожна країна та нові знайомства залишили в Юрка неперевершені враження та спогади.

Для Юри найбільшим авторитетом є його тато. Він розповідає: «Коли мій тато був живий, ми дуже багато часу проводили разом. Він брав мене з собою на риболовлю влітку і взимку, то був найкращий час у моєму житті. Як татко їхав десь далеко і надовго на роботу, то завжди привозив гарні подарунки, в мене були найкращі і найбільші машинки. Він мене ніколи не сварив. Хоча було одного разу, але я був винен. Я залишився сам у хаті і вчився запалювати сірники».

Юрко любить історію свого краю. Щороку відвідує фестиваль, який проводиться у травні в музеї, де працює його мама Віра. Іноді виступає на відкриттях виставок, бере участь у організації свят.
Вдома у хлопця багато обов'язків: миє посуд, прибирає у будинку, влітку допомагав мамі з консервацією та прополювати город від бур'янів. Він усвідомлює, що має бути хорошим прикладом для молодшої сестрички Іванки. Кожного дня він її забирає зі школи, заводить додому та разом з нею обідає. Інколи він читає для неї казки. Любить, коли мама розповідає їм цікаві історії на ніч. Юрчик розповідає: «У нас вдома багато різних вазонів. В моїй кімнаті колекція декоративних листяних бегоній, коли в школі був ярмарок, то брав деякі вазони на продаж. А ще, ми з сестрою любимо дивитися фотоальбоми. Звичайно, це приємніше робити з мамою, бо вона розказує, де ми були, що було цікавого. Особливо часто переглядаємо фото, на яких ми з татом».
"Найбільше я люблю гратися з собаками. Маю вже власного - Спайк. Дуже великий і розумний пес, білого кольору. Я йому постійно даю їсти, воджу на прогулянки" - розповідає Юрко.
У Юрка велика родина, завжди може хтось допомогти. Найчастіше допомагають дідусь Юра, бабуся Наталка, тітка Оля, дядько Сергій.
Допомагають також татові співробітники, бо й він допомагав усім.
Іменинник дуже вдячний та щиро цінує усю надану йому допомогу. А ще радий спілкуванню з новими людьми та давніми знайомими, тому з радістю лишив свою адресу для листування у приват.
Давайте зробимо усе можливе, щоб Юрко у свій день народження був щасливим, як ніколи, і ніякі тимчасові негаразди не змогли затьмарити радість свята. Адже він заслуговує на здійснення своїх найзаповітніших мрій. А ми вам у цьому допоможемо! Наш контактний номер: 0509734484 та 0989481450.
Інформація про батька хлопця є у Книзі пам’яті. Деталі за посиланням:http://memorybook.org.ua/27/chopko.htm .

Волонтерський рух Мeцeнaти для сoлдaтa цінує будь-яку допомогу, сприяння та розголос для підтримки дітей Небесного Легіону у цей складний для їхніх сімей час. Маєте бажання підтримати дітей – переказуйте кошти координатору даного проекту Natali Sky(Приватбанк: 4149-4991-2177-2535 Скиба Наталія Миколаївна). Але в переказі ви можете і конкретно зазначити, на яку саме дитину адресуєте допомогу.

Інформація для благодійників: ЧОПКО ЮРІЙ – невдовзі 13 років (25.10.2006). Локачинський р-н. Зріст: 168; Розмір взуття: 41.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!