Ґвандіти, карабкатися, телебендати: незвична волинська говірка

Волинські говірки – самобутні та колоритні, а в селах досі збережені оригінальні діалектизми – назви предметів побуту, знарядь праці, страв, рослин та тварин тощо.

Яскравим фрагментом говіркової лексики Волині є говіркові дієслова, вживані для називання поведінкових особливостей людини, окремих особливостей зовнішності, - пишуть Хроніки Любарта.

Ось які є діалектизми-дієслова:

Бéштати – сварити, критикувати.

Випéндруватися – знев. вихвалятися.

Випреньґóвуватися – пручатися, вириватися з обіймів.

Ґєдзґатися (ґéдзґатися) – вередувати, мати поганий настрій, те саме, що козúритися.

Ґýздратися – робити щось дуже повільно.

Ґвандíти – знев. говорити дурниці, багато говорити.

Заїстися – знервуватися, засмутитися.

Задрíпатися – забруднити взуття та низ одягу при ходьбі.

Заляпатися – забруднитися; забруднитися під час їжі.

Замельдувáтися – відмічатися в якомусь списку, заявляти про своє прибуття.

Зрéйдатися – зіпсуватися, зноситися (про одяг, взуття); набути поганого вигляду, понівечитися.

Змарнúтися – зіпсуватися (про їжу), набути поганого вигляду, понівечитися.

Карáбкатися – видряпуватися на щось.

Катулятися – крутитися, обертатися під час сну.

Козúритися – вередувати, мати поганий настрій, те саме, що ґéдзґатися.

Лáдитися – жити мирно, миритися.

Мóмляти – повільно їсти; нечітко говорити; повільно щось робити.

Мудóхатися – повільно виконувати свою роботу, те саме, що ґýздратися.

Нагуляти – народити дитину поза шлюбом.

Настрáхати – налякати.

Настрéнчити – підбурювати когось проти когось.

Набóмчитися – насупитися.

Пакýвати – їсти швидко і з апетитом.

Пасталякати – знев. говорити дурниці, говорити дуже багато, пліткувати.

Пащекувáти – знев. говорити з неповагою (до літніх людей, батьків), грубіянити.

Пéнькати – тріскатися, лопатися; сердитися.

Пéстятися – дит. говорити по-дитячому.

Пíмститися – мститися.

Пóвститися – куйовдитися (про волосся).

Сполóхати – злякати.

Спýняти, спýнькати – дит. спати, спатоньки.

Телебéндати – знев. говорити багато, говорити дурниці, те саме, що пасталякати.

Цвíрати – знев. говорити з неповагою, грубіянити.

Чýсятися – дит. чухатися, гладити дитину по спинці перед сном.

Шемóртатися – крутитися під час сну; шарудіти.

Шкодувáтися – дит. жалітися на щось або когось, пригортатися до когось.

Записала Лісова (Садова) Лариса від Філат (Лісової) Лідії Іванівни, 1934 р. н., освіта неповна середня, жительки села Борисковичі Горохівського району Волинської області.

Наведені діалектизми репрезентують багатство та різноманітність волинського говору, зокрема говірок території півдня Волинської області, засвідчують специфічні для цієї території говіркові особливості.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!