У Луцьку відбудуться Шевченкові читання
У середу, 22 травня, у місті Луцьку відбудуться Шевченкові читання.
Захід приурочений до 152-ї річниці перепоховання Тараса Шевченка в Україні та 200-річчю від дня народження Кобзаря, - повідомили в Національному Альянсі.
Шевченкові читання проводяться з метою вшанування пам’яті та популяризації творчої спадщини великого Пророка України.
Захід розпочнеться о 16:00 годині біля пам’ятника Тарасу Шевченку.
Організатором акції вистапає молодіжна громадська організація «Національний Альянс». Шевченкові читання проводитимуться в рамках Всеукраїнського комітету на захист української мови.
Довідка
Тарас Шевченко помер 10 березня 1861 року у Петербурзі і був там на третій день похований на Смоленському цвинтарі. Невдовзі українська громада міста домоглася дозволу російської влади на перепоховання поета у відповідності з його волею в українську землю.
18 травня домовину з прахом Шевченка було привезено до Києва. Київська "Громада" організувала багатолюдну маніфестацію, яка завершилася панахидою у церкві Різдва Христового на Подолі. Труна перебувала у церкві до 20 травня, коли її було перенесено на пароплав і доставлено до Канева.
22 травня, після богослужіння, прах Шевченка був похований на Чернечій горі біля Канева, – у місці, яке точно відповідало омріяному поетом 1845 року у вірші "Заповіт". Незабаром могила Шевченка перетворилася на місце паломництва українців, і Чернеча гора отримала назву Тарасової. Відзначення річниць перепоховання поета стало національною традицією всупереч репресіям російської влади.
Влітку 1891 року кілька київських студентів, зібравшись на Тарасовій горі, заснували таємне "Братство Тарасівців". Його програма під назвою "Символ віри молодих українців" ставила за мету здобуття політичної самостійності України.
Прийшовши до влади, більшовики знищили хрест на могилі Шевченка, а 1935 року зруйнували київську церкву Різдва Христового. 25-го року могилу поета було включено до Канівського музею-заповідника, і через 14 років там був відкритий пам’ятник роботи скульптора Манізера.
Від 1964-го року у Києві зародилася традиція відзначення річниці перепоховання Шевченка біля пам’ятника поету навпроти університету.
Відтоді щороку упродовж чверті століття 22 травня сквер імені Шевченка був оточений міліцією та агентами держбезпеки. Того дня покладання квітів до пам’ятника, читання віршів Шевченка, співання "Заповіту" чи навіть перебування у сквері загрожувало людині побиттям, арештом, звільненням з роботи або виключенням з університету, ув’язненням до в’язниці чи психіатричної лікарні.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Захід приурочений до 152-ї річниці перепоховання Тараса Шевченка в Україні та 200-річчю від дня народження Кобзаря, - повідомили в Національному Альянсі.
Шевченкові читання проводяться з метою вшанування пам’яті та популяризації творчої спадщини великого Пророка України.
Захід розпочнеться о 16:00 годині біля пам’ятника Тарасу Шевченку.
Організатором акції вистапає молодіжна громадська організація «Національний Альянс». Шевченкові читання проводитимуться в рамках Всеукраїнського комітету на захист української мови.
Довідка
Тарас Шевченко помер 10 березня 1861 року у Петербурзі і був там на третій день похований на Смоленському цвинтарі. Невдовзі українська громада міста домоглася дозволу російської влади на перепоховання поета у відповідності з його волею в українську землю.
18 травня домовину з прахом Шевченка було привезено до Києва. Київська "Громада" організувала багатолюдну маніфестацію, яка завершилася панахидою у церкві Різдва Христового на Подолі. Труна перебувала у церкві до 20 травня, коли її було перенесено на пароплав і доставлено до Канева.
22 травня, після богослужіння, прах Шевченка був похований на Чернечій горі біля Канева, – у місці, яке точно відповідало омріяному поетом 1845 року у вірші "Заповіт". Незабаром могила Шевченка перетворилася на місце паломництва українців, і Чернеча гора отримала назву Тарасової. Відзначення річниць перепоховання поета стало національною традицією всупереч репресіям російської влади.
Влітку 1891 року кілька київських студентів, зібравшись на Тарасовій горі, заснували таємне "Братство Тарасівців". Його програма під назвою "Символ віри молодих українців" ставила за мету здобуття політичної самостійності України.
Прийшовши до влади, більшовики знищили хрест на могилі Шевченка, а 1935 року зруйнували київську церкву Різдва Христового. 25-го року могилу поета було включено до Канівського музею-заповідника, і через 14 років там був відкритий пам’ятник роботи скульптора Манізера.
Від 1964-го року у Києві зародилася традиція відзначення річниці перепоховання Шевченка біля пам’ятника поету навпроти університету.
Відтоді щороку упродовж чверті століття 22 травня сквер імені Шевченка був оточений міліцією та агентами держбезпеки. Того дня покладання квітів до пам’ятника, читання віршів Шевченка, співання "Заповіту" чи навіть перебування у сквері загрожувало людині побиттям, арештом, звільненням з роботи або виключенням з університету, ув’язненням до в’язниці чи психіатричної лікарні.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Останні новини
У Східноєвропейському університеті цьогоріч зросте держзамовлення
21 травень, 2013, 11:31
«Варшавку» можуть забрати в облспоживспілки, – депутат
21 травень, 2013, 11:22
У Луцьку відбудуться Шевченкові читання
21 травень, 2013, 11:09
У Луцьку хочуть ботанічний сад за 20 мільйонів євро
21 травень, 2013, 10:48