Волинянин п'ять років вирощує страусів

П'ять років в селі Седлище Любешівського району діє страусина міні-ферма.ю

Мешканець села Сергій Приймак нині тримає пару африканських страусів Чучу і Буяна, в яких саме почався сезон парування, - пише Слово Волині.

Приймак уже п’ять років вирощує незвичайну живність. Каже, що саме чорні африканські страуси найменш вибагливі, а от їхні родичі – американський нанду й австралійський ему – більш делікатні. Крім того, цей вид можна вживати в їжу.

"Дорослі птахи особливого догляду не потребують: не бояться морозу, зимою і літом живуть у вольєрі. Якщо їхня воля, то ночують у приміщенні під дахом. Їдять траву, комбікорм, мінеральні добавки з кальцієм, яблука, моркву, гарбузи, тобто все, чим живиться домашня птиця. Влітку в раціоні багато зелені, а взимку основний корм – січка з люцерни чи конюшини та зерно", – розповідає чоловік.

Зі слів Приймака, пташенята страуса до піврічного віку потребують ретельного догляду.

"Чистий збалансований корм, температура, вологість повітря. Основна проблема, з якою нам довелося зіткнутися, – пісок. Річ у тому, що страуси – дуже допитливі птахи: коли вони бачать пісок, то наїдаються його "до зав’язки" і гинуть. Тож інформація про те, що страуси ховають голову в пісок – це байка. У принципі, лікування вони не потребують. Із власного досвіду: якщо вже пташеня захворіло, то це кінець: жодного не вдалося вилікувати. Та й ветлікарі не мають досвіду, бо ж тварини не типові. Щодо особливостей, то у природі вони дуже швидко бігають, а дорослий самець, якщо розсердиться, може ногою перебити дошку завтовшки два сантиметри! Самочка більш миролюбна. Загалом вони можуть за себе постояти, бо ж немаленькі: Буян важить приблизно 120 кілограмів. Вони в нас ще порівняно юні – мають по шість років, а живуть майже як люди – по 60-70 років", - відзначив фахівець.

Поки він не має економічної вигоди від вирощування страусів.

"Ще вчуся, як правильно з ними працювати. Уже п’ять років цим займаюся, але вчитися доводиться на своїх помилках. Ніхто не хоче ділитися секретами, доводиться своїм розумом до всього доходити. Єдине, для нашої родини яєшня зі стаусиних яєць – не делікатес. На смак вони трішки м’якші, як курячі, а об’єм яйця – як 25 курячих, до двох літрів. Повне яйце витримує вагу людини! М’ясо схоже за смаком на молоду телятину, насиченого темно-червоного кольору. У нас є люди, готові купувати видуті оболонки (шкаралупу), а от щодо яєць – ціна трохи кусюча: одне коштує 100 гривень. Несуться з лютого до листопада, залежно від погоди. Та й пташенята недешеві: від 100 доларів (залежно від віку)", - зауважив Приймак.



На осінь чоловік планує збільшити поголів'я.

"У неволі краще тримати дві самки й одного самця – це типова сім’я. Формуємо їх так, як нам треба. Буває, що вони не сходяться характерами, але нечасто. Коли буде достатньо яєць, закладемо в інкубатор. Розумієте, крім страусів, у нас фермерське господарство, 15 гектарів землі, займаємося вирощуванням картоплі. Але на все не вистачає часу, бо це хобі. Основне заняття – вирощування картоплі, з цього ми живемо", - розповів Приймак.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!