Священник розповів, чи мають віряни відчувати щось особливе після причастя

Священник Димитрій Гарчук розповів, чи обов'язково віруюча людина має відчувати особливі емоції під час причастя.

Про це повідомляє Спілка православних журналістів.

"У цьому питанні вже закладено відповідь. Шукати почуттів під час Святого Причастя невірно, та й не потрібно. Адже віруюча людина не ставить за мету щось відчути під час залучення до Тіла і Крові Христа. Навпаки, ми шукаємо освячення, обоження і найтіснішого з'єднання з Христом. Це велике таїнство. Неможливо відчути або пояснити словами природу цього союзу між Богом і людиною, який починається, коли Тіло Христа стає частиною нашого тіла і його Кров починає текти в наших жилах", - зауважує священник.

Крім цього, додає, причастя неможливо без молитовного діяння. Святоотецька традиція не знає чуттєвості під час Євхаристії. Наприклад, святитель Ігнатій (Брянчанинов) застерігає від помилкових шляхів побудови духовного життя, наполягає уникати чуттєвості і зарозумілості.

«Найнебезпечніший неправильний спосіб молитви полягає в тому, коли той, хто молиться, створює силою уяви своєї мрії або картини, запозичуючи їх, мабуть, зі Святого Письма, по суті ж зі свого власного стану, зі свого падіння, зі своєї гріховності, зі свого самообману; цими картинами лестить своїй зарозумілості, своєму марнославству, своїй пихатості, своїй гордості, обманює себе. Очевидно, що все створене мрійливістю нашої занепалої природи, збоченої занепалої природи, не існує насправді – є вигадка і брехня, стільки властиві, стільки улюблені занепалому ангелу. Мрійник з першого кроку вступає в область брехні, в область сатани, довільно підпорядковується впливу сатани», - розповідає священник.

Тому за його словами, в молитві важливо всіляко остерігатися душевних поривань, збудження нервів, які призведуть лише до стану плотського розпалення, внесуть в душу темряву і неясність. Це стан, хоча і може дати суттєве тепло серцю, не несе серцю пізнання істини, а тому не може повідомити душі миру помислів.

«Різноманітні рухи крові неодмінно пов'язані з неуважністю, мрійливістю, рясною навалою помислів і картин, які тішать самолюбство... Помічай при появі рясних, поза звичайного порядку, помислів і мрій той стан, в який прийде тоді кров твоя, і навчишся розуміти її гріховний рух і охоронятися від нього», – писав святитель Ігнатій.

Він бачив особливу шкідливість думки в тому, що той, хто мріє про себе, як про такого, хто досяг духовних достоїнств і благодатних дарів тим самим повністю закрив собі доступ до набуття дійсних чеснот і благодаті Божої.

Святитель пропонує дає таку пораду, потрібно тримати себе в стані рівності, тиші, спокою, вбогості духу, віддаляючись ретельно від усіх станів, вчинених розпаленими кров’ю і нервами. Не бити себе ні в груди, ні в голову для набуття сліз: такі сльози – від потрясіння нервів, кров'яні, що не просвітлюють розум, не пом'якшувальні серце. Чекати з покірністю сліз від Бога.

"Якийсь святий, невидимий перст, якийсь найтонший помисел смирення торкнеться серця – і прийде сльоза тиха, сльоза чиста, змінить душу, не змінить обличчя; від неї не почервоніють очі – лагідний спокій проллється у вираз обличчя, зробить його ангелоподібним", - резюмував протоірей Димитрій.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!