Фландри та французькі барани: як волинянин розводить рідкісні породи кролів
Олександр Сидорук із села Мирин Ковельського району поділився секретом вигодовування кролів.
Він розводить вуханів кількох порід. Його улюбленцями є величезні фландри та французькі барани з повислими вухами, - пише газета Волинь-нова.
"Мої фландри приводять більше 10 кроленят. У матки є вісім пипок, тому я залишаю лише 9 малят. Якщо їх більше, то вони не розвиватимуться нормально. Єдиний недолік крупних кролів у тому, що вони пізно дають потомство — до восьми місяців треба ростити, а невеликі породи починають спарюватися вже у 3–4 місяці", - каже Олександр.
Проте все-таки господар бачить у кролівництві більше переваг, аніж недоліків. Інакше не займався б цією справою.
Своїх підопічних він годує травою та комбікормом власного виробництва (має невеликий гранулятор) із вівса, ячменю та макухи. Іноді додає ще й висушену та перемелену на борошно траву.
Олександр пояснює, що ячмінь сам по собі твердий, а овес лише деякі вухані з’їдають повністю. Тож переважно лущать, як насіння, а це нераціонально. Такого корму виділяє жменьку на голову. Дає і свіжу траву. Малих починає підгодовувати, щойно ті виходять із гнізда.
"Дощ іде, а я накосив, одразу приніс кролям — і все нормально. Головне не класти траву в купу, аби не нагрілася. Але як два–три дні мокра, тоді даю мокре і водночас жменьку сухого сіна", — пояснює господар.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Він розводить вуханів кількох порід. Його улюбленцями є величезні фландри та французькі барани з повислими вухами, - пише газета Волинь-нова.
"Мої фландри приводять більше 10 кроленят. У матки є вісім пипок, тому я залишаю лише 9 малят. Якщо їх більше, то вони не розвиватимуться нормально. Єдиний недолік крупних кролів у тому, що вони пізно дають потомство — до восьми місяців треба ростити, а невеликі породи починають спарюватися вже у 3–4 місяці", - каже Олександр.
Проте все-таки господар бачить у кролівництві більше переваг, аніж недоліків. Інакше не займався б цією справою.
Своїх підопічних він годує травою та комбікормом власного виробництва (має невеликий гранулятор) із вівса, ячменю та макухи. Іноді додає ще й висушену та перемелену на борошно траву.
Олександр пояснює, що ячмінь сам по собі твердий, а овес лише деякі вухані з’їдають повністю. Тож переважно лущать, як насіння, а це нераціонально. Такого корму виділяє жменьку на голову. Дає і свіжу траву. Малих починає підгодовувати, щойно ті виходять із гнізда.
"Дощ іде, а я накосив, одразу приніс кролям — і все нормально. Головне не класти траву в купу, аби не нагрілася. Але як два–три дні мокра, тоді даю мокре і водночас жменьку сухого сіна", — пояснює господар.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Останні новини
Бабине літо: синоптик розповіла, коли повернеться тепло в Україну
19 вересень, 2019, 17:30
Українець «влетів» у Польщі на мільйони злотих
19 вересень, 2019, 17:15
Фландри та французькі барани: як волинянин розводить рідкісні породи кролів
19 вересень, 2019, 17:03
Депутата волинської сільради оштрафували за корупцію
19 вересень, 2019, 16:52
Любешівський коледж, в якому обвалилася стіна, відремонтують майже за 20 мільйонів
19 вересень, 2019, 16:40