Мріє, щоб ДНК-експертиза була помилковою і тато повернувся: у сина загиблого Героя – день народження

На Волині триває реалізація проекту «Діти Небесного Легіону».

Організатори повідомили про ще одну дитину, якій охочі можуть допомогти.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ ПРО ДІТЕЙ НЕБЕСНОГО ЛЕГІОНУ

Щоб допомогти, потрібно звертатися за цими контактами: (050) 973-44-84; (098) 948-14-50.

Найближчими днями сьомий день народження святкуватиме Сашко Деркач - син Деркача Олександра Петровича, військовослужбовця 51-шої окремої механізованої бригади, кулеметника, який зник безвісти у районі села Андріївка Старобешівського р-ну Донецької обл. при виході з Іловайська “зеленим коридором” 29 серпня 2014 року. Дружина Олена розповідає, що коли була розстріляна колона бронетехніки з обох сторін танками та реактивними системами залпового вогню, то українські бійці опинилися в оточенні і Олександр прикривав відступ своїх товаришів понад годину часу, щоб бійці змогли добратися до безпечного місця. Сам же він звідти не вийшов і лише за деякий час родина здала тест на ДНК-експертизу, яка нібито підтвердилась, хоча офіційних документів сім’ї не надали, а опізнати обгорілі рештки тіла було не можливо.

Уже п'ятий рік дитина зростає без батька. І щороку напередодні свята він запитує чи прийде тато на день народження. Щороку йому важче це усвідомлювати.

Сашко проживає з мамою у селі. Нині він, йде до другого класу. Перший клас уже позаду. Хлопчик навчився гарно писати та читати. І є дуже старанним учнем. А ще має неабияке захоплення - уже рік, як вчиться співати. Уже й брав участь у кількох концертах та конкурсах.

Особливих розваг у поліському селі немає, а возити дитину до Луцька мама не має можливості, так як усе господарство тепер на ній. Хоч іноді допомагають родичі, та Олені переважно доводиться самотужки порати городи та навіть будівництво, носити мішки, рубати дрова, їздити на тракторці та виконувати усю чоловічу роботу. Мама, сестра, свекруха та інші родичі підтримують її, тому доводиться якось триматись та справлятись.

Сашко залюбки грається машинками та малює фарбами. І навіть таке тяжке логічне завдання, як складання кубика Рубика, він виконує із завидною наполегливістю. А ще, хлопчик любить, коли мама читає йому на ніч казки: що може бути цікавішим від неймовірних пригод, у які поринає його уява, коли він чує про чергову перемогу добра над злом, про відважних лицарів та безстрашних героїв. Проте уже сам із задоволенням прочитав немало книг про героїв. Сашко і собі мріє колись стати борцем, який рятуватиме чиїсь життя. Тому й професію собі підбирає відповідну – пожежника, поліцейського або ж лікаря. Хоча найбільшим його захопленням все ж є співи.

Олександр дуже любить дивитися мультфільми, хоча робить це не часто, так як мама не дозволяє йому весь час сидіти біля телевізора. Зараз у нього немає улюблених мультфільмів, адже найбільшим задоволенням є проведений час в дворі з дітлахами, де вони разом і в мяча ганяють, і на велосипедах їздять. Серед відомих співаків дуже подобається Дзідзьо і мріє колись із ним зустрітися.

Єдиною опорою для їхньої маленької сім’ї є родичі, батьки з обох сторін (оскільки впоратись з важкою сільською роботою дуже складно, а у селі їм ніхто не допомагає), іноді підтримують волонтери. Більшість продуктів мають з власного господарства, а у фінансовій скруті жінці часто на допомогу приходять мама та сестра. Сашко ж дуже любить своїх дідусів та бабусь, а ще двоюрідних братиків та сестричок, яких має чимало, і дуже задоволений, коли вони навідуються до нього в гості.

Зростає Олександр справжнім патріотом, каже: «Україна – мій рідний дім!». А український прапор шанує та упізнає серед безлічі інших. Хлопчик хоче, щоб на рідній землі панував мир та добро, і щоб всі татусі, захисники неньки-України, повернулися додому до своїх діток цілими та неушкодженими. Та мріє, щоб ДНК-експертиза була помилковою, і колись так само і до нього повернувся його татко.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!