Волинські експонати «поїхали» в білоруський музей. ФОТО. ВІДЕО

У Національному художньому музеї Республіки Білорусь стартувала виставка портретів, які привезли зі Львова та Луцька.

Вона називається - "Портрети володарів і магнатів Великого князівства Литовського", а презентовано в ній картини зі збірок Львівського історичного музею, Львівської національної галереї мистецтв та Волинського краєзнавчого музею, - пише Музейний портал Волині.

Національний художній музей Республіки Білорусь постійно веде роботу з пошуку і експонуванню художніх і історичних цінностей, що мають відношення до білоруської історії, але що знаходяться за кордоном.

Коли у 2012 році у Литовському художньому музеї (Вільнюс) з великим успіхом пройшла виставка "Портрети Великих князів литовських і вельмож Великого Князівства Литовського з українських музеїв", у керівництва НХМ РБ виникло природне бажання показати її в Мінську. Бо в епоху Великого Князівства Литовського склалася територія нинішньої Республіки Білорусь, сформувалися білоруська мова, писемність і книгодрукування, культурні традиції, прекрасна архітектура, досягло розквіту самобутнє мистецтво – іконопис, культова скульптура, гравюра, портрет.



Для виставки в Національному художньому музеї Республіки Білорусь надали свої твори найбільші і старі музеї Львова: Історичний музей і Національна галерея мистецтв, збірки, що зберегли, ще з XIX – початку XX ст., а також Волинський краєзнавчий музей, заснований у 1929 році. Значна частина портретів (всього їх 61) представляє вищих діячів Речі Посполитої і Великого Князівства Литовського в XIV – XVIII століттях, пов'язаних з білоруськими землями не лише державними справами, але і важливими подіями особистого життя.

Наприклад, Владислав Ягелло (Ягайло) повінчався з Софією Гольшанською в Новогрудке, Стефан Баторий побудував королівську резиденцію в Гродно і мав намір перенести сюди з Кракова столицю Речі Посполитої. Владислав Ваза свого часу відвідував Несвиж, Ружаны і Жировичи. Вклонитися чудотворній Жировичській іконі приїжджав Ян Собеський з сином. З магнатських родів на виставці найбільш широко представлені Радзивилли. Причому вісім портретів походять із замку в Олиці на Волині (Радзивилли „князі Священної Римської Імперії на Олыце і Несвиже”). Більшість портретів Сапегів, Тишкевичів, Сангушек, Поцеїв, що походять, ймовірно, з їх сімейних галерей, уперше сталі відомі білоруським дослідникам.

"Люди, зображені на портретах, жили на землях України, Білорусі, Литви. Тут ми можемо побачити незвичайну збірку, адже таких портретів майже не збереглося, в основному вони зберігаються в музеях Львова і Волині. Тому, думаю, глядачеві буде дуже цікаво", – розповіла генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Вознецкого Лариса Разенкова.

На виставці є портрети зі знайомими номерами. Такі ставили в Несвіжі та в Олиці. Є тут і зображення замків Радзивиллів у замальовках Наполеона Орди.

Директор Волинського краєзнавчого музею Анатолій Силюк, зокрема, сказав: „Та робота, яка сьогодні ведеться у Білорусі по вивченню, дослідженню спадщини Радзивиллів, просто нас радує! І ми сподіваємося, як ви підняли Несвіжський замок, нам вдасться (з часом) підняти Олицький».

Можна не сумніватися, що виставка стане неабиякою подією в культурному житті не лише Мінська, але і усієї країни. Нагадавши загальне минуле, вона послужить зміцненню культурних зв'язків сучасної Білорусі із спорідненими народами - українцями, литовцями, поляками.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!