Волинський умілець плете колоритні сумки із пакувальної стрічки. ФОТО
Саме стрепінг-стрічку для ручного пакування цегли, блоків та інших будматеріалів житель Світязя Іван Стаднік використовує як матеріал для плетіння …сумок. Вони добротні, міцні, стійкі до коливань температури, естетично привабливі та ще й витримують велику вагу.
…З цікавістю зазираю до майстерні дядька Івана, де він працює з самого ранку. На цвяхах висять готові сумки – в очікуванні замовників. Поруч – бухти фабричних поліпропіленових стрічок, хитромудрі механізми для прискорення процесу плетіння, мішок кольорових пластикових пляшок.
В руках кипить робота – її Іван Никифорович не перериває навіть під час нашої розмови. Неспішно розповідає, що народився 1951 року в Світязі, через рік після закінчення школи пішов працювати в лозоплетільний цех Шацького промкомбінату, — пише газета «Новий погляд+», передає Район Шацьк.
«Відпрацював там три роки. Чого тільки ми не виготовляли з лози! Підвазонники, етажерки, колиски, гойдалки, корзини – тисячі виробів. Це був безперервний процес, працювали в дві зміни, а готовий товар вантажили в автомобілі і відправляли в білоруську Томашовку. А звідти він потрапляв у Росію. В цеху я і навчився плести популярною технікою», – розповідає Іван Стаднік.
Потім була служба в армії. Повернувшись у рідне село, Іван Никифорович одружився з місцевою красунею Галиною Костянтинівною, з якою товаришував ще зі шкільної парти. Сам побудував дім, у якому зараз мешкає з родиною, разом з дружиною виростили дітей. Чоловік не без гордості називає себе ювеліром, бо має три доньки: Лідію, Тетяну і Наталію. Розбагатів і на зятів, зараз тішиться внуками і маленьким правнучком.
Свого часу довелося працювати у рибному цеху, водієм на підприємствах, лісником, єгерем, в колгоспній будівельній бригаді, столярному цеху Шацького НПП і навіть комендантом на острові озера Світязь (охороняв «будиночок космонавтів» від хуліганів) .
Коли був на роботі, не вистачало часу на улюблену справу, зате зараз, на пенсії, його вдосталь. Дядько Іван з задоволенням заготовляє природній матеріал для майбутніх виробів, ремонтує рибальські снасті, плете кошики, великі корзини з двома вушками – для зберігання яблук чи картоплі, і оригінальні сумки.
«Першу сумку виготовив як спецзамовлення для дружини. Просила міцну і щоб вміщувала дві трилітрові банки з молоком. Зробив таких розмірів дерев’яну форму-каркас і приступив до роботи. Матеріал, тобто стрічки, збирав по людях – світязяни ж масово будуються. Білі, сірі, чорні, зелені – комбінував кольори, починав плести сумку з дна і йшов догори. Дружині мій виріб сподобався!» – усміхається майстер.
Інші сумки випробовували на зручність і міцність вже земляки Івана Никифоровича. З часом процес плетіння вдосконалився і трохи автоматизувався. Зять знайшов інтернет-магазин, де замовляє для тестя якісну поліпропіленову стрічку цілими бухтами і різних кольорів.
А сам майстер віднедавна прикрашає свої вироби візерунками зі смужок з кольорових пластикових пляшок.
«Сумка має бути яскравою і красивою, як сама жінка, що її носитиме!» – жартує Іван Никифорович.
Спершу вирізав тоненькі стрічки ножицями, а потім винайшов простий механізм, що виконує цю роботу за мінімального втручання людини.
За день світязянин виготовляє одну сумку. Вже готові виставляє на продаж у місцевому магазині «Ромашка» (вартує від 100 грн.), ті, хто знають, де живе майстер, купують у нього вдома. Виробами, а їх Іван Стаднік створив понад 300, з задоволенням користуються світязькі і шацькі господині.
Старші беруть сумку до магазину і на ринок, молодші – на пікнік, до озера чи в дорогу, бо в ній дуже зручно зберігати продукти. Виріб не «вигоряє» на сонці, не деформується, не рветься, тому в дбайливого господаря може прослужити досить довго.
«Моя сумка якісна, міцна і надійна – даю 10 років гарантії!» – Іван Никифорович не стримується, щоб не похвалити свій товар.
Нехай же натхнення не покидає майстра, золоті руки ніколи не втомлюються творити, а сумки «мade in» Світязь стають брендом курортного села!
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
…З цікавістю зазираю до майстерні дядька Івана, де він працює з самого ранку. На цвяхах висять готові сумки – в очікуванні замовників. Поруч – бухти фабричних поліпропіленових стрічок, хитромудрі механізми для прискорення процесу плетіння, мішок кольорових пластикових пляшок.
В руках кипить робота – її Іван Никифорович не перериває навіть під час нашої розмови. Неспішно розповідає, що народився 1951 року в Світязі, через рік після закінчення школи пішов працювати в лозоплетільний цех Шацького промкомбінату, — пише газета «Новий погляд+», передає Район Шацьк.
«Відпрацював там три роки. Чого тільки ми не виготовляли з лози! Підвазонники, етажерки, колиски, гойдалки, корзини – тисячі виробів. Це був безперервний процес, працювали в дві зміни, а готовий товар вантажили в автомобілі і відправляли в білоруську Томашовку. А звідти він потрапляв у Росію. В цеху я і навчився плести популярною технікою», – розповідає Іван Стаднік.
Потім була служба в армії. Повернувшись у рідне село, Іван Никифорович одружився з місцевою красунею Галиною Костянтинівною, з якою товаришував ще зі шкільної парти. Сам побудував дім, у якому зараз мешкає з родиною, разом з дружиною виростили дітей. Чоловік не без гордості називає себе ювеліром, бо має три доньки: Лідію, Тетяну і Наталію. Розбагатів і на зятів, зараз тішиться внуками і маленьким правнучком.
Свого часу довелося працювати у рибному цеху, водієм на підприємствах, лісником, єгерем, в колгоспній будівельній бригаді, столярному цеху Шацького НПП і навіть комендантом на острові озера Світязь (охороняв «будиночок космонавтів» від хуліганів) .
Коли був на роботі, не вистачало часу на улюблену справу, зате зараз, на пенсії, його вдосталь. Дядько Іван з задоволенням заготовляє природній матеріал для майбутніх виробів, ремонтує рибальські снасті, плете кошики, великі корзини з двома вушками – для зберігання яблук чи картоплі, і оригінальні сумки.
«Першу сумку виготовив як спецзамовлення для дружини. Просила міцну і щоб вміщувала дві трилітрові банки з молоком. Зробив таких розмірів дерев’яну форму-каркас і приступив до роботи. Матеріал, тобто стрічки, збирав по людях – світязяни ж масово будуються. Білі, сірі, чорні, зелені – комбінував кольори, починав плести сумку з дна і йшов догори. Дружині мій виріб сподобався!» – усміхається майстер.
Інші сумки випробовували на зручність і міцність вже земляки Івана Никифоровича. З часом процес плетіння вдосконалився і трохи автоматизувався. Зять знайшов інтернет-магазин, де замовляє для тестя якісну поліпропіленову стрічку цілими бухтами і різних кольорів.
А сам майстер віднедавна прикрашає свої вироби візерунками зі смужок з кольорових пластикових пляшок.
«Сумка має бути яскравою і красивою, як сама жінка, що її носитиме!» – жартує Іван Никифорович.
Спершу вирізав тоненькі стрічки ножицями, а потім винайшов простий механізм, що виконує цю роботу за мінімального втручання людини.
За день світязянин виготовляє одну сумку. Вже готові виставляє на продаж у місцевому магазині «Ромашка» (вартує від 100 грн.), ті, хто знають, де живе майстер, купують у нього вдома. Виробами, а їх Іван Стаднік створив понад 300, з задоволенням користуються світязькі і шацькі господині.
Старші беруть сумку до магазину і на ринок, молодші – на пікнік, до озера чи в дорогу, бо в ній дуже зручно зберігати продукти. Виріб не «вигоряє» на сонці, не деформується, не рветься, тому в дбайливого господаря може прослужити досить довго.
«Моя сумка якісна, міцна і надійна – даю 10 років гарантії!» – Іван Никифорович не стримується, щоб не похвалити свій товар.
Нехай же натхнення не покидає майстра, золоті руки ніколи не втомлюються творити, а сумки «мade in» Світязь стають брендом курортного села!
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Останні новини
Оркестр, лімузини, кульки: як лучани забирають своїх дружин з пологового
27 серпень, 2019, 08:15
У Верховній Раді депутати голосуватимуть за відбитком пальця
27 серпень, 2019, 07:47
Волинський умілець плете колоритні сумки із пакувальної стрічки. ФОТО
27 серпень, 2019, 06:22
На Рівненщині чоловік підпалив вантажівку та кинув гранату в кафе. ФОТО
27 серпень, 2019, 05:38
У старих конюшнях та без туалетів: на Закарпатті діти навчаються у жахливих умовах
27 серпень, 2019, 04:52