Щоб побороти зміни клімату, потрібно їсти менше м'яса – поради ООН

Те, що люди їдять, має прямий вплив на нашу планету та зміни клімату.

Про це кажуть фахівці у доповіді Міжурядової панелі з питань зміни клімату ООН, – пише uanews.

Над дослідженням упродовж двох років працювали 107 експертів з усього світу. Вони пояснюють, чому сільське господарство стало нищівним для клімату, чи можливо прогодувати всіх людей на планеті і чому для цього треба зменшити вживання м’яса.

Як ми знищуємо землю?

Людина опанувала 70% усієї поверхні планети, не вкритої льодовиками. До третини цих земель вона використовує для виробництва продуктів харчування, кормів, клітковини, деревини та енергії. Це призвело до втрати 46% дерев на планеті від початку зародження цивілізації і, відповідно, сильно вплинуло на зміни клімату.

Головний рушій цих змін — харчова галузь, насамперед тваринництво та вирощування рису, які спричиняють величезні викиди метану в атмосферу та азоту в ґрунти.

Клімат та використання земель у сільському господарстві дуже тісно пов’язані. «У регіональному масштабі зміни стану ґрунтів можуть зменшити або посилити інтенсивність, частоту й тривалість екстремальних явищ», — йдеться у звіті.

Спустелення ґрунтів внаслідок нераціонального сільського господарства — це не перспектива, а вже реальність. Як зазначають автори звіту, близько 500 мільйонів людей живуть у місцях, які перетворилися на пустелі. А кількість родючих ґрунтів у світі скорочується майже у сотню разів швидше, ніж відновлюється. При цьому, якщо викиди парникових газів зростатимуть такими інтенсивними темпами, як тепер, це підвищить ризик харчових криз — особливо у тропічних та субтропічних регіонах.

В одному з минулих звітів Міжурядової панелі з питань зміни клімату ООН йшлося про те, що середня температура повітря в світі зросла на 1,5 градуса за Цельсієм порівняно з доіндустріальними часами. Вчені пророкують, що ця цифра збільшуватиметься й надалі — ще на 1,5 градуса за Цельсієм у період з 2030-й по 2052 рік.

Це гранично припустима норма, згідно з Паризькою кліматичною угодою. Якщо її буде перевищено хоча б на півградуса, це сильно знизить поживну цінність зернових та напряму вплине на обсяги врожаїв.



Як на планету впливає те, що ми їмо і не їмо?

Експерти ООН зазначають: третину їжі у світі викидають. І це при тому, що людей, які недоїдають, у світі понад 821 мільйон.

Відходи від виробництва їжі мають значний вплив на довкілля: вони становлять, за різними оцінками, від 10% до 25% світових викидів парникових газів. При чому більше половини з них припадає на м’ясо — переважно яловичину і баранину.

Це не означає, що всі мають стати вегетаріанцями, однак скорочення кількості м’яса у щоденному раціоні допоможе призупинити зміни клімату. Насамперед це стосується мешканців Західної Європи й США, які споживають його найбільше. Українці, згідно з даними Української асоціації постачальників торговельних мереж, з’їдають вдвічі менше м’яса за громадян ЄС.

Здається, що такі значні обсяги харчових відходів можна переробляти, щоб отримувати енергію. Втім, як зазначають фахівці ООН, такий спосіб — нерентабельний для біоенергетичних компаній. І єдине рішення — вирощувати лише те, що з’їдається.

Менше харчових відходів — менше використання землі, води, добрив і, відповідно менше викидів в атмосферу. Автори звіту наводять дуже оптимістичні й переконливі аргументи: «До 2050 року скорочення втрат у харчовій промисловості та відходів може звільнити кілька мільйонів квадратних кілометрів землі».

Для того, аби це стало можливим, експерти радять поліпшити методи збору та зберігання врожаю, оптимізувати інфраструктуру, транспортування, упаковку та роздрібну торгівлю продуктами. Додають до цього переліку навіть освіту, зазначаючи, що все це «допоможе скоротити втрати продуктів харчування та відходів по всьому ланцюжку постачання».

Забезпечення їжею дуже тісно пов’язане зі змінами клімату та природними аномаліями. Вони стають дедалі частішими, відповідно виробляти їжу все складніше. Наприклад, нещодавно масштабні повені у Бангладеш знищили посіви, які мали дати 400 тисяч тонн рису.

Експерти прогнозують: несприятливі погодні умови вкупі з неефективним веденням сільського господарства зроблять їжу у малозабезпечених районах ще менш доступною, і для всього світу — значно дорожчою. До 2050-го ціни на злакові можуть зрости на 29%, а виробництво зернових і соєвих бобів скоротиться на 80%.

Такі зміни призведуть до появи так званих «харчових мігрантів», найперше з найбідніших країн Азії, Африки й Південної Америки. У зв’язку з пошуком їжі «люди більше не вмиратимуть там, де вони живуть», — каже один з авторів звіту, професор університету Абердина Піт Сміт.



Що можна з цим зробити?

Особливість та складність відновлювальних процесів полягає у тому, що вони дуже взаємопов’язані. «Ризики змін клімату залежать як від рівня потепління, так і від того, як розвиватимуться моделі споживання, виробництва, технологічного розвитку населення та управління земельними ресурсами», — йдеться у звіті.

Як помітили автори Vox, десятки разів у звіті ООН трапляється слово reduce — «скорочувати», «зменшувати». Воно вживається щодо всіх основних проблем, згаданих у документі: зменшення ерозії ґрунтів, зменшення вирубки лісів, скорочення випадків перетворення орних земель у пасовища.

Експерти наголошують: більшість процесів знищення планети вже неможливо повністю зупинити, втім, їх можна мінімізувати, а також — зробити все для швидшого відновлення екосистем. Наприклад, грамотно вести лісове господарство проріджувати та вибірково вирубати дерева, а також іншими способами впливати на їх ріст.

Навіть пожежі, якщо їхня територія обмежена, можуть бути корисними для лісів. Але коли вогонь виходить із-під контролю, як під час пожеж у Сибіру, він завдає непоправної шкоди. У повітря викидаються десятки мегатонн вуглекислого газу, який пришвидшує глобальне потепління.



Якщо у деяких екосистемах зменшення згубного людського впливу можна впроваджувати поступово, то в інших потрібні рішучі зміни. Йдеться, зокрема, про торфові родовища та Амазонські тропічні ліси: якщо не встежити, як їхнє знищення сягне переломного моменту, ці ресурси відновити буде неможливо.

Багато уваги у звіті приділено поняттю грамотного управління господарствами й ресурсами. І тут є позитивні приклади, які фахівці радять наслідувати. Серед них — відновлення ґрунтів та водопостачання в ефіопському регіоні Тігрей, який без участі людини деградував би внаслідок сильних посух. «Це доводить, що відновлення завжди потребує неабиякої уваги та піклування», — зазначають автори.

Але це не означає, що у відновленні ресурсів вони радять покладатися виключно на урядові структури. Про приватні можливості допомогти планеті, навіть не встаючи з дивану, експерти ООН розповідають у «Посібнику з порятунку світу для лінивих», який вийшов на початку 2019-го. Серед основних рекомендацій — не марнувати у побуті воду, викидати якнайменше їжі, відмовитись від паперових чеків та сортувати сміття.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!