Має 10 внуків і 6 правнуків: бабуся з Волині відгуляла 80-річчя

Нещодавно Лідія Осипенко із Локачинського району відзначила своє 80-річчя. Поважний ювілей жінка зустріла не лише в колі родини.

З цієї нагоди іменинницю привітала й начальниця відділу агропромислового розвитку райдержадміністрації. Лідія Федорівна мешкає разом із молодшою донькою Оксаною та її сім’єю, - пише РАЙОН.IN.UA

Коли начальниця відділу агропромислового розвитку райдержадміністрації Ярослава Дмитришин, міцно обіймаючи жінку, почала говорити на її адресу теплі слова – бажати міцного здоров’я, благополуччя і родинного затишку, ювілярка вже не стримувала сліз. Старенька щиро дякувала за увагу, вручену грамоту та пам’ятний подарунок.

Лідія Осипенко із ностальгією розповідала про важкі трудові будні у Маньківському колгоспі імені Кірова, де змолоду працювала ланковою. Каже, разом зі ще кількома жінками щороку вручну обробляли по 5-7 гектарів цукрових буряків. Щоб вчасно вправлятися, нерідко залучали до цієї справи й рідних. Пані Лідії, скажімо, полоти завжди допомагали мама і бабця. Та найважче, зі слів бабусі, було восени, бо тендітним жіночим рукам доводилось тоннами вантажити цукросировину на КАМази.

«Тоді ніхто не мав звички скиглити, просто сумлінно виконували свої обов’язки, завжди підтримуючи одна одну. Це полегшувало працю і давало кращий результат» – говорить колишня ланкова, яка уміла згуртувати і організувати людей.

Власне, саме за найбільші в області врожаї (бувало і по 600 центнерів з гектара) 19-річній Лідії Осипенко у 1958-му надали звання Герой Соціалістичної праці. Той день, коли перший секретар райкому партії в Локачах урочисто вручив відзнаку, бабуся пам’ятає досі. Зізнається, це було неочікувано, проте дуже приємно.

Та, попри високий статус, ще довго невтомні руки моєї співрозмовниці не знали спочинку. Після понад тридцяти літ роботи на буряках, вона продовжувала трудитись в колгоспі дояркою. Мусила вставати вдосвіта, щоб подоїти три десятки корів. Згадує, який тоді на фермі порядок тримали. Мовляв, усі стіни в корівниках білили, підлогу тирсою посипали, а самі у білих халатах ходили.

Так, в постійних клопотах і турботах проходило життя цієї сільської жінки. Бабуся і нині залишається бадьорою і непосидючою, має добру пам’ять. От тільки через сильний біль в ногах вже без палиць добре ходити не може. Раніше усе доньці допомагала по господарству, а тепер, каже: «хіба картоплі на суп почищу і за сараною пригляну».

Лідія Федорівна разом з чоловіком Михайлом Єгоровичем виховали 5 дітей. Усі вони живуть на Волині, тож частенько переступають поріг отчого дому. В родинному колі старенька нещодавно відзначила і свій вісімдесятий день народження, з приємністю приймаючи вітання не тільки від доньок і синів, а й від 10-ти своїх онуків і 6-ти правнуків.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!