З квітами і віршами: у Луцьку вшанували пам'ять Лесі Українки

У Луцьку вшанували пам’ять видатної українки Лариси Петрівни Косач-Квітки, яка все своє недовге життя писала під псевдонімом Лесі Українки і прославила нашу державу далеко за її межами.

Віддати шану на її 106-й рік «життя» після смерті зібралося багато небайдужих лучан, які 1 серпня, о 12 годині, прийшли на Театральний майдан міста із квітами. Там читали її вірші і говорили багато хороших і теплих слів, згадуючи про яскраву зірку української поезії та драми, як про символ незламності українського духу і опору тоталітарному режиму.

Священнослужителі Волинської єпархії УПЦ відправили заупокійну літургію, також молилися за Лесю Українку і усі, хто сьогодні прийшов віддати належне діячці.



Священослужителі зазначили, що люди повинні читати і читати корисні для душі твори, інакше людина атрофуватиметься зсередини.

Помолитися «по втраті глибокодумної мислительки, українки, що ніколи не сходила з поля честі, жінки виняткової мужності, духовної краси і мистецького обдарування» прийшли також і представники місцевої влади, які першими несли квіти до постаменту письменниці, відразу після святої служби.



Опісля декламаторка Ганна Омельчук вразила присутніх читанням вірша «Не дорікати слово я дала». Говорила вона милозвучно і чуттєво, а присутні намагалися відчувати кожне слово і вдумуватися у глибокі слова:

Не дорікати слово я дала,
І в відповідь на тяжку постанову
Ти дав колючу гілочку тернову,
Без жаху я в вінок її вплела.

Рясніше став колючий мій вінок…
Дарма, я знала се! Тоді ще, як приймала
Від тебе зброю, що сріблом сіяла,
Я в серце прийняла безжалісний клинок.

Тепер мені не жаль ні мук, ні крові,
Готова я приймать і рани, і терни
За марні мрії, за святії сни
Пречистого братерства і любові



За нею слово взяла громадська діячка, заслужена вчителька України Олеся Ковальчук, яка з трепетом згадувала про свої уроки, присвячені Лесі Українці: «В мене їх були тисячі», – каже жінка: «І перед кожним я хвилювалася. Дітям потрібно було донести, чому ж саме Леся, чому Україна. Вони повинні були це зрозуміти», – говорить Ганна Омельчук.
Вчителька розповіла, що добре пам’ятає той час, коли з власного досвіду бачила, як пригнічують і принижують все українське, як дітей називають на спротив і, як страждають ті, хто йде проти системи.



Підсумувала захід українська письменниця, член НСПУ Ольга Ляснюк словами про те, що Леся Українка давно вийшла за межі країни, але її сильний дух належить лише нам.





Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!