Народний бунт проти смороду у Луцьку: якими були громадські слухання і що вирішили

У Палаці культури міста Луцька відбувся народний бунт проти постійного смороду. На зібранні у форматі громадських слухань були присутні представники міської влади, а серед небайдужих лучан – 232 зареєстрованих особи.

Питання про заходи, які Луцька міська рада вживає для вирішення цієї екологічної проблеми, розглядали 23 липня.

Відкрив зустріч виконувач повноважень міського голови Григорій Пустовіт. Він зауважив, що громадські слухання проходять у форматі відкритого мікрофона і висловити свою думку може кожен, хто зареєструвався напередодні, таких охочих виявилося чимало.

Головуючим громадських слухань обрали громадського активіста Дмитра Климука, кандидатуру якого запропонувала представниця громадської організації «Розвиток мікрорайонів міста». Мовляв, він першим почав цікавитися і займатися цим питанням. На пост секретаря слухань, за пропозицією Григорія Пустовіта, обрали голову секретаріату Луцької міської ради Наталію Миколайчук.

«Цапом-відбувайлом» для народу висунули новообрану начальницю відділу екології луцької міської ради Оксану Тарабанюк, якій більше години довелося відповідати на жорсткі питання від обуреного натовпу. Зазначимо, що цю посаду вона обіймає із початку літа.



На початок слухань Оксана Тарабанюк підготувала пояснювальну доповідь, у якій детально окреслила усю ситуацію, яка наразі хвилює місто.

Згадала, що сморід «тероризує» Луцьк уже четвертий рік поспіль.

«Протягом трьох-чотирьох місяців року – із квітня по серпень щороку місто Луцьк та прилеглі до нього території луцького району потерпають від нестерпного смороду. Якщо у 2016 році ми навіть не здогадувалися, що діяльність нового заводу та ТзОВ «Біопаливно-енергетична компанія» може мати такі наслідки для довкілля і шукали та досліджували найрізноманітніші джерела поширення запахів у роботі міської централізованої каналізації, зливової каналізації, міських очисних споруд, роботи асенізаторів, переробників тваринницької продукції, діяльності інших промислових підприємств, несанкціонованих врізках у зливову каналізацію, стихійних звалищах сміття та ін., то у 2017 році вмотивовані підозри, що причиною смороду є відходи «БіоПеку» підтвердились та знову усі зусилля заводу біли спрямовані на те аби звинуватити міську владу у забруднених господарсько-побутових стоках заводу із мікрорайону Вересневе», – розповіла Оксана Тарабанюк.

Зазначила, що із грудня 2017 року будівництво каналізації завершилося і місто виконало свої обіцянки щодо відведення стоків у міську централізовану мережу, вже у 2018 – 2019 роках – сморід знову повернувся на вулиці міста.

«Наш висновок щодо причини неприємних запахів, які огортають місто впродовж всього періоду існування проблеми, – однозначний та незмінний. Причиною різкого погіршення екологічного стану міста є неправомірне розміщення відходів мелясної барди товариством «Біопаливної-енергетичної компанії», – констатувала начальниця відділу екології.

Відомо, що через відсутність належних очисних споруд відходи зливають у водні відстійники та очисні споруди, передбачені для продуктів переробки цукрового буряку. Ці відходи створюють нестерпний сморід мешканцям міста і прилеглим територіям. Транспортування після спиртових відходів здійснюється на поля фільтрації, які використовуються, як відстійники для технічних вод цукрового заводу.

Внаслідок відкритого сушіння у повітря потрапляють шкідливі речовини із їдким запахом, що подразнюють дихальну систему мешканців міста. Стічні води спиртових заводів, що працюють на мелясі, характеризуються високим рівнем забрудненості, а великі об’єми становлять значну небезпеку для навколишнього середовища, при чому, самі по собі вони є токсичними, потрапляючи у повітря, вони швидко виснажують залишки кисню, вбивають мешканців водойм і рослини навколо.

«Основною проблемою мелясної барди є переробка рідкої фази, так званого фугату, об’єм якого складає 92% від стічних вод», – пояснила пані Тарабанюк.

«Органічні рослини швидко піддаються бродінню і гинуть. Близько 70% забруднення стічних вод розкладаються після перших двох діб. У результаті гниття білкові речовини розкладаються на амінокислоти, білкові речовини та аміак. В процесі бродіння цукру, що містяться у стічних водах, є оцтова, молочна, масляна та пропіонова кислоти, виділяється метан», – додала посадовиця.

Стічні води спиртової промисловості, що зливають на поля фільтрації, – відкриті водойми, швидко загнивають і виділяють неприємні запахи, які призводять до подразнень слизової оболонки, дихальних органів, очей та шкіри людей, погіршують стан здоров’я мешканців Луцька, а також є причиною розмноження комах. Ці забруднення розповсюджуються в межах повітряного басейну Луцька, ближніх селах досить нерівномірно та на значні відстані, тому можуть досягати протилежних меж від полів фільтрації по районах міста. Їх концентрація в повітрі, в окремих районах, може досягати загрозливих для здоров’я показників.

За результатами моніторингу звернень: протягом травня – липня 2019 року до міської ради надійшло 1272 скарги на нестерпний сморід через групу оперативного реагування 15-80. За місяцями:травень – 69, червень – 276, липень – 992 скарги.

Під кінець доповіді Оксана Тарабанюк також згадала про той факт, що люди почали активно діяти і намагалися достукатися навіть до президента, написавши петицію, яка станом на 24 липня зібрала 910 голосів, проте і це не дало жодних результатів.

Керівниця відділу екології міськради також зазначила, що зараз тривають переговори з Київською екологічною академією стосовно проведення незалежного дослідження. Вона запропонувала обладнати на межі вулиць Львівської та Боженка стаціонарну станцію, яка здійснюватиме постійний моніторинг і забори повітря на вміст шкідливих речовин, а у рамках програми «Безпечне місто» встановити камери відеоспостереження на полях фільтрації Гнідавського цукрового заводу, на пункті прийому всіх зливів із вигрібних ям на вулиці Мамсурова та біля очисних споруд КП «Луцькводоканал» у селі Липняни.

Серед охочих виступити і поставити свої заитання Оксані Тарабанюк було більше десятка людей, але в основному звернення були однотипні: «Чому проблему не усунули за 5 років, а взялися тільки зараз?», «Хто понесе відповідальність за шкоду, яку це спричинило?», «На кого подавати до суду за проблеми зі здоров’ям, пов’язані зі смородом?», «Куди зараз дівають відходи?», «Що проводиться для знезараження смердючих резервуарів на території фільтраційних полів?» тощо.





На більшість запитань, що пролунали, у міській владі запевняли, що попри все бажання не можуть нічого вдіяти, бо ж винні у смороді "БіоПек" і цукровий завод, фільтраційні поля котрого смердять – знаходяться за межами міста.

Однак під час громадських слухань «випливла» цікава інформація від представника влади Луцького району, який переконує, що насправді завод "БіоПек" зареєстрований в місті Луцьку.

Власники цукрового та біоетанольного заводів громадські слухання проігнорували, натомість до обуреного народу відрядили інженера з охорони навколишнього середовища ТзОВ «БіоПЕК» та заступника голови правління з питань сировини ПрАТ «Гнідавський цукровий завод».

Працівники коротко поінформували про діяльність підприємств, а будь яку причетність заводу, який виробляє біоетанол, до смороду в місті заперечили. Кажуть, що мелясна барда – це рідке етанольне добриво, яке не смердить, а використовується аграріями для покрашення врожайності.

Виконувач повноважень міського голови Григорій Пустовіт різко заперечив таким заявам представників заводів «смердючок» і наголосив, що він вже встиг написати звернення до голови районної державної адміністрації Тараса Яковлєва з проханням та вимогою закрити завод.

«Якщо завод буде далі нагороджувати нас цими запахами, він не повинен працювати. Наша щоденна робота вже приносить результати, адже завод почав закопувати ями. Однак, ми маємо сумніви, що все робиться чесно, адже поблизу трьох полів фільтрації на віддалі ми виявили ще три, про яких ніхто не говорить, та про які вони нібито не знають. Ви нас не обманюйте, ми вам не вороги, а партнери. Давайте спільно поборемо сморід», – сказав Пустовіт.

Представник цукрового заводу повідомив, що згідно приписів фільтраційні поля і смердючі лагуни вони засипатимуть землею і вапном, проте один із присутніх науковців запевнив, що таке засипання землею не вирішить питання смороду, а використання хімії лише ускладнить ситуацією, бо через 10-15 років все це піде в ґрунтові води. «Єдине вирішення питання із відстійниками - засипати їх мікроорганізмами за технологією», – радить спеціаліст.

На громадських слуханнях учасники прийняли резолюцію, яку напрацювала ініціативна група, додавши пропозиції керівництва міста. У ній ухвалили таке:

– Зупинити або повпливати на зупинку роботи заводу «БіоПЕК» до завершення засипання фільтраційних карт, які були залиті в цьому році;

– Встановити флотатор, який на заводі так і не встановили;

– Контролювати вивіз за межі заводу будь-яких відходів, а також перевірити та вжити заходів для перевірки усіх труб, які підведенні до полів фільтрації цукрового заводу;

– Щотижнево до входження показників у норму і щомісячно в подальшому з розміщенням інформації на сайті міської ради здійснювати заміри повітря на межі санітарної зони полів фільтрації;

– Зробити лабораторні дослідження рідин, які зливаються на фільтраційні карти та рідин, які знаходяться на фільтраційних картах для їх порівняння;

– Перевірити, на чиїх землях знаходяться відкриті ще в 2017 році нові карти, куди в 2019 році були злиті відходи виробництва, що призвели до кричущих перевищень гранично допустимих норм забруднення повітря;

– Встановити камери відеоспостереження на входах до полів фільтрації з метою недопущення несанкціонованих зливів та прилади контролю за відхиленнями від норм якості повітря на межі санітарних зон полів фільтрації;

– В районі вулиці Львівської, а також районів ЛПЗ та Вересневого розмістити пункт контролю гідрометеорологічного центру. Звернутися до правоохоронних органів з метою притягнути до відповідальності осіб обласної екологічної інспекції та управління екології облдержадміністрації, які не фахово віднеслись до виконання своїх обов’язків та допустили забруднення повітря перевищенням граничних норм аміаку, сірководню та оцтової кислоти;

– Звернутися до прокуратури, аби вона завела кримінальні справи на посадових осіб екоінспекції, які давали дозволи, і т.д.;

– Перевірити незаконні врізки в зливову каналізацію житлових будинків на Набережній і т. д.;



У випадку виявлення смороду потрібно телефонувати на гарячу лінію міської ради: 15-80

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Сморід у Луцьку: Гнідавський цукровий завод опублікував офіційну заяву.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!